|
А. А. Воронко, О. В. Селюк, О. В. Богомолець
Українська військово!медична академія, вул. Московська, 45/1, будівля 33, м. Київ, 01015,
Україна
КОМОРБІДНІ ВНУТРІШНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Мета: проведення аналізу коморбідної патології методами її кількісної оцінки у військовослужбовців, які зазнали впливу екстремальних факторів військової служби (комплексу чинників радіаційних аварій, стресових
впливів сучасних збройних конфліктів і сучасної бойової травми без крововтрати).
Матеріали та методи. Дослідження коморбідної патології проводили у 613 військовослужбовців, які проходили лікування на клінічній базі Української військово-медичної академії (УВМА) в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») протягом 1989–2018
років. Військовослужбовці, які перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ) в 1961 році (n = 34), учасники
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) через 15 років після участі в ліквідації її наслідків і в
більш пізній період (відповідно УЛНЧК 1-ї групи (n = 59) та 2-ї групи, (n = 337)). Військовослужбовці – учасники антитерористичної операції (АТО) / операції Об’єднаних сил (ООС), які не отримували сучасної бойової травми з крововтратою (учасники АТО/ООС, n = 183). Всі військовослужбовці до того, як зазнали впливу екстремальних факторів військової служби, захворювань, що обмежують їхню придатність до військової служби не мали.
Для комплексної оцінки коморбідності була використана кумулятивна шкала захворювань CIRS.
Результати. Зі збільшенням часу після участі в ліквідації наслідків радіаційних аварій обтяжується перебіг артеріальної гіпертензії (АГ), проте дозозалежності тяжкості АГ від отриманої дози радіаційного випромінювання встановлено не було. Більш легкий перебіг АГ у військовослужбовців – учасників АТО/ООС, порівняно з
військовослужбовцями у віддаленому періоді ГПХ і військовослужбовцями – УЛНЧК 2-ї групи, може бути пояснений їхнім молодшим віком на момент обстеження і меншим часом після впливу екстремальних факторів
військової служби. У військовослужбовців у віддаленому періоді після впливу комплексу чинників радіаційних
аварій збільшується частота діагностування захворювань за окремими органами і система організму, ніж у неопромінених військовослужбовців. Сумарна кількість балів тяжкості захворювань за кумулятивною шкалою
захворювань CIRS у них також вища. Проте дозозалежного ефекту тяжкості коморбідної патології також встановлено не було. Ці дані свідчать про більшу поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, які зазнали впливу комплексу чинників радіаційних аварій, порівняно з учасниками АТО/ООС. Однак менша тяжкість
коморбідної патології в учасників АТО/ООС також може бути пояснена їхнім молодшим віком на момент обстеження і меншим часом після впливу екстремальних факторів військової служби.
Висновки. У військовослужбовців зі збільшенням часу після участі в ліквідації наслідків радіаційних аварій
обтяжується перебіг АГ без її дозозалежності. Сумарна кількість балів тяжкості захворювань за кумулятивною
шкалою захворювань CIRS у військовослужбовців у віддаленому періоді після участі в ліквідації наслідків
радіаційних аварій вища, аніж у неопромінених військовослужбовців. Проте дозозалежного ефекту тяжкості
коморбідної патології також встановлено не було.
Ключові слова: військовослужбовці, учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, учасники антитерористичної операції / операції Об’єднаних сил, радіаційні аварії, гостра променева хвороба, іонізуюче випромінювання, коморбідна патологія, хронічні захворювання.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 339–356. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-339-356
 повний текст
|
