ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

 В. Г. Бебешко,  К. М. Бруслова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова,
С. Г. Галкіна, В. В. Василенко, Ж. С. Ярошенко, А. Л. Зайцева, Л. О. Гончар,
С. М. Яцемирський

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна

ОЦІНКА ЯКІСНИХ ЗМІН В ЕЛЕМЕНТАХ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ДІТЕЙ – МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: встановити зв’язок між кількісними та якісними показниками елементів периферичної крові (лімфоцитами, нейтрофілами, моноцитами, тромбоцитами) залежно від виду соматичної патології і річних доз внутрішнього опромінення від ¹³⁷Cs дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період після аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 175 дітей. 79 дітей – мешканці радіоактивно забруднених територій, віком від 4 до 18 років. Річні дози внутрішнього опромінення дітей від ¹³⁷Cs коливались від 0,004 мЗв до 0,067 мЗв. Проведена порівняльна оцінка визначених показників крові у дітей з дозами опромінення до 0,01 мЗв та вищими. Групу порівняння склали 96 дітей – з числа мешканців населених пунктів, які не віднесені до радіоактивно забруднених. Вивчали частоту та тип соматичної патології і її вплив на кількісні та якісні зміни показників крові (лімфоцити, нейтрофіли, моноцити, тромбоцити). Брали до уваги розміри клітин, стан ядра, мембрани та цитоплазми, ознаки проліферативних і дегенеративних процесів.
Результати. Частота та вид соматичної патології у дітей не залежали від річної дози внутрішнього опромінення. Число дітей з моноцитозами було достовірно більшим серед опромінених дітей, ніж в групі порівняння (16,6 % проти 7,3 %), хоча ці зміни не корелювали з дозами опромінення. Кількість активованих моноцитів у крові з базофілією цитоплазми і залишками нуклеол в ядрі була більшою у осіб з дозами внутрішнього опромінення, вищими за 0,01 мЗв. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між якісними ознаками моноцитів з дозами внутрішнього опромінення дитини (rs = 0,60; р <0,001), а також визначені прямі кореляційні зв’язки різного ступеня тісноти між якісними ознаками в елементах крові, що свідчать про їхню односпрямовану направленість залежно від патологічних станів в організмі. Незалежно від річної дози внутрішнього опромінення дітей спостерігалось збільшення числа дегенеративних та аберантних клітин, порівняно з групою порівняння (р < 0,05), що, можливо, пов’язано з впливом нерадіаційних чинників.
Висновки. Результати оцінки кількісних та якісних показників в елементах периферичної крові відображають стан патологічних процесів в організмі дитини і мають діагностичну цінність. Визначені дозозалежні зміни у моноцитарній ланці гемопоезу можуть бути маркерами впливу тривалого надходження радіонуклідів з продуктами харчування у дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах після аварії на ЧАЕС.
Ключові слова: річна доза внутрішнього опромінення від ¹³⁷Cs, діти, периферична кров, лімфоцити, нейтрофіли, моноцити, тромбоцити, якісні ознаки.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 297–308. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-297-308

повний текст