В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова,
С. Г. Галкіна, В. В. Василенко, Ж. С. Ярошенко, А. Л. Зайцева, Л. О. Гончар,
С. М. Яцемирський
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
ОЦІНКА ЯКІСНИХ ЗМІН В ЕЛЕМЕНТАХ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ДІТЕЙ – МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: встановити зв’язок між кількісними та якісними показниками елементів периферичної крові (лімфоцитами, нейтрофілами, моноцитами, тромбоцитами) залежно від виду соматичної патології і річних доз внутрішнього опромінення від 137Cs дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період після
аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 175 дітей. 79 дітей – мешканці радіоактивно забруднених територій, віком від
4 до 18 років. Річні дози внутрішнього опромінення дітей від 137Cs коливались від 0,004 мЗв до 0,067 мЗв. Проведена порівняльна оцінка визначених показників крові у дітей з дозами опромінення до 0,01 мЗв та вищими.
Групу порівняння склали 96 дітей – з числа мешканців населених пунктів, які не віднесені до радіоактивно забруднених. Вивчали частоту та тип соматичної патології і її вплив на кількісні та якісні зміни показників крові
(лімфоцити, нейтрофіли, моноцити, тромбоцити). Брали до уваги розміри клітин, стан ядра, мембрани та цитоплазми, ознаки проліферативних і дегенеративних процесів.
Результати. Частота та вид соматичної патології у дітей не залежали від річної дози внутрішнього опромінення.
Число дітей з моноцитозами було достовірно більшим серед опромінених дітей, ніж в групі порівняння (16,6 %
проти 7,3 %), хоча ці зміни не корелювали з дозами опромінення. Кількість активованих моноцитів у крові з базофілією цитоплазми і залишками нуклеол в ядрі була більшою у осіб з дозами внутрішнього опромінення, вищими за 0,01 мЗв. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між якісними ознаками моноцитів з дозами
внутрішнього опромінення дитини (rs = 0,60; р <0,001), а також визначені прямі кореляційні зв’язки різного ступеня тісноти між якісними ознаками в елементах крові, що свідчать про їхню односпрямовану направленість залежно від патологічних станів в організмі. Незалежно від річної дози внутрішнього опромінення дітей спостерігалось збільшення числа дегенеративних та аберантних клітин, порівняно з групою порівняння (р < 0,05),
що, можливо, пов’язано з впливом нерадіаційних чинників.
Висновки. Результати оцінки кількісних та якісних показників в елементах периферичної крові відображають
стан патологічних процесів в організмі дитини і мають діагностичну цінність. Визначені дозозалежні зміни у
моноцитарній ланці гемопоезу можуть бути маркерами впливу тривалого надходження радіонуклідів з продуктами харчування у дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах після аварії на ЧАЕС.
Ключові слова: річна доза внутрішнього опромінення від 137Cs, діти, периферична кров, лімфоцити, нейтрофіли, моноцити, тромбоцити, якісні ознаки.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2021. Вип. 26. C. 297–308. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-297-308
повний текст |