ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Т. Ф. Бабенко¹, К. М. Логановський¹, Т. К. Логановська¹, Н. В. Медведовська²,
O. O. Колосинська¹, Н. А. Гарькава³, К. В. Куц¹, К. Ю. Антипчук¹, І. В. Перчук¹,
Г. Ю. Крейніс¹, Р. Ю. Дорічевська¹, Ю. В. Єфімова¹, П. А. Федірко¹

¹ Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
² Науково-координаційне управління Національної академії медичних наук України, вул. Герцена, 12, м. Київ, 04050, Україна
³ Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, 49044, Україна

ГОЛОВНИЙ МОЗОК ТА ОРГАН ЗОРУ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ МІШЕНІ ДЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ: ЧАСТИНА IІІ – ОСОБЛИВОСТІ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ СІТЧАСТОЇ ОБОЛОНКИ ТА АМПЛІТУДА І ЛАТЕНТНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ ЗОРОВИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ У ОПРОМІНЕНИХ ВНУТРІШНЬОУТРОБНО ОСІБ

Однією з актуальних проблем сучасної радіобіології є визначення особливостей вияву радіаційно обумовлених ефектів не тільки при різних дозових навантаженнях, а й на різних стадіях розвитку організму. У попередніх повідомленнях ми підсумували наявні дані, які свідчать, що в певні вікові періоди спостерігається порівняльне прискорення розвитку радіаційно індукованих патологічних змін ока і головного мозку. Дослідження й оцінка ризику розвитку можливої офтальмологічної і неврологічної патології у віддалених періодах після контамінації територій радіоактивними речовинами можливі на підставі даних спостереження за станом зорового аналізатора у осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення в 1986 році. Тому проведено паралельне вивчення морфометричних параметрів сітківки, амплітуди і латентності компонентів викликаних зорових потенціалів у опромінених in utero осіб.
Мета: провести оцінку морфометричних параметрів сітківки, амплітуди і латентності компонентів викликаних зорових потенціалів у внутрішньоутробно опромінених осіб. Матеріали і методи. Використано результати обстежень 16 осіб, опромінених внутрішньоутробно внаслідок Чорнобильської катастрофи; групою порівняння були мешканці м. Києва відповідного віку (25 осіб). Оптичну когерентну томографію здійснювали на установці Cirrus HD-OCT, застосована методика дослідження Macular Cube 512x128. Паралельно проводили вивчення зорових викликаних потенціалів на обернений патерн, аналізували потиличні відведення. Реєстрували зорові викликані потенціали на реверсивний шаховий патерн (VEP, ЗВПШП) – електрофізіологічний тест, який є зоровою відповіддю на різку зміну контрасту зображення при пред’явленні реверсивного зображення шахової дошки. Результати. У опромінених внутрішньоутробно осіб у віці 22–25 років спостерігалось вірогідне збільшення товщини сітківки в фовеолі, виявлено тенденцію до збільшення товщини сітківки в зонах навколо фовеоли. При реєстрації зорових викликаних потенціалів на реверсивний шаховий патерн в цій групі виявлено наявність тенденції до зменшення амплітуд компонентів (N75, P100, N145, P200) у правій і лівій тім’яно-потиличних ділянках та до асиметричних змін латентності цих компонентів.
Висновки. Ранні фовеолярні зміни, зафіксовані при ОКТ, і зменшення амплітуд компонентів зорових викликаних потенціалів на реверсивний шаховий патерн у віці 22–25 років можуть свідчити про ризик розвитку у пацієнтів, опромінених внутрішньоутробно, ранньої вікової макулярної дегенерації, а також підвищений ризик ранніх дегенеративних змін центральних структур зорового аналізатора.
Ключові слова: викликані зорові потенціали, оптична когерентна томографія, сітківка, вікова макулярна дегенерація, іонізуюче випромінювання, доза.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 284–296. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-284-296

повний текст