|
Д. І. Білько, І. З. Руссу, Р. В. Бойко, Н. М. Білько
Національний університет «Києво-Могилянська академія», вул. Г. Сковороди, 2, Київ, 04070, Україна
ГУМАНІЗОВАНА МОДЕЛЬ КУЛЬТИВУВАННЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ СУСПЕНЗІЇ ГЕМОПОЕТИЧНИХ КЛІТИН-ПОПЕРЕДНИЦЬ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ IN VIVO
Мета дослідження – створення гуманізованої системи культивування клітин поза організмом людини (людина–миша) і дослідження в ній впливу іонізуючої радіації у зростаючих дозах на колонієутворюючу здатність гемопоетичних клітин-попередниць.
Матеріали і методи. Зразки кісткового мозку осіб без захворювань системи крові культивували у гелевих дифузійних камерах із напіврідким агаром у черевній порожнині мишей лінії CBA, підданих дії іонізуючої радіації.
Проводили підрахунок клітинних агрегатів, отриманих у культурі дифузійних камер in vivo, та визначали ефективність колонієутворення клітин кісткового мозку.
Результати. Виявлено стимуляцію колонієутворення під дією іонізуючої радіації у зростаючих дозах на тваринреципієнтів камер, що свідчить опосередковано про синтез колонієстимулюючого фактора в організмі мишей і
проникнення його у дифузійні камери з клітинами кісткового мозку людини. Вивчено дію на організм мишей
цитостатиків, які в експериментально підібраній дозі викликають стимуляцію колонієутворення у культурах
клітин, як через 24 години, так і через 2 години після введення.
Висновки. У роботі оцінено здатність гемопоетичних клітин-попередниць кісткового мозку до утворення колоній і кластерів при культивуванні в напіврідкому агарі у гелевих дифузійних камерах in vivo та встановлено
зв’язок з дозою опромінення у відповідних межах, що свідчить про клональний характер росту клітинних агрегатів у культурі. Показано, що оброблення тварин за добу до експерименту введенням цитостатиків зіставне з
дією іонізуючої радіації і може використовуватись для вивчення гемопоезу в системі «людина–миша».
Ключові слова: гемопоетичні клітини-попередниці, зовнішнє рентгенівське опромінення, цитостатики, культура клітин у гелевих дифузійних камерах у системі «людина–миша».
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 235–247. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-235-247
 повний текст
|
