|
Н. В. Гунько, К. М. Логановський, В. О. Бузунов, Н. В. Короткова
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
СТАРІННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ТА ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХНЬОГО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
Передумови. На депопуляційні процеси в Україні вплинула Чорнобильська катастрофа (ЧК), але швидкість
демографічного старіння постраждалих залишається невизначеною. Хоча порушення психічного здоров’я
постраждалих визнані на міжнародному рівні, проблеми їх дослідження залишаються невирішеними. Таким
чином, зазначені напрямки дослідження є актуальними.
Мета. Визначити швидкість демографічного старіння постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
(ЧАЕС) та проаналізувати стан дослідження їхнього психічного здоров’я з окресленням шляхів вирішення.
Об’єкт та методи дослідження. Інформаційно-статистичні джерела за 1986–2019 рр. Міністерства охорони
здоров’я України та Державної служби статистики України щодо вікового складу постраждалих внаслідок ЧК
осіб. Узагальнення результатів попередніх власних досліджень та інших науковців із використанням даних
Клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ), Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ) та відділу радіаційної психоневрології Інституту
клінічної радіології ННЦРМ. Використано теоретичні, загальнонаукові, демографічні та математико-статистичні методи дослідження та документарний аналіз.
Результати. Показано, що у 2018 р. порівняно з 1995 р. чисельність постраждалих внаслідок ЧК осіб, які перебувають під спостереженням установ МОЗ України, зменшилася майже на 987 тис. У структурі постраждалих збільшилася частка осіб, які народилися від осіб 1–3-ї груп обліку (з 13,1 % у 1995 р. до 13,6 %), зменшилася – осіб,
які проживають або проживали на територіях, що підлягають нагляду (відповідно, 75,1% та 63,1 %), та суттєво не
змінилася – евакуйованих та учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА). Виявлено високий рівень постаріння постраждалих внаслідок ЧК осіб (за винятком 4-ї групи): УЛНА – 59,0 %; евакуйовані – 25,0 %, жителів
радіоактивно забруднених територій (РЗТ) – 30,7 %. Доведено, що РЗТ країни значно різняться як за кількістю
постраждалих внаслідок ЧК, так і їх структурою. Збільшення у післяаварійний період показників рівня постаріння
та середнього віку населення на РЗТ свідчить про негативні зрушення у вікових параметрах дожиття й необхідність
проведення досліджень для виявлення факторів, «відповідальних» за такі зрушення. Виявлено довгострокові порушення психічного здоров’я і нейропсихіатричні ефекти у постраждалих внаслідок ЧК – ексцес цереброваскулярної патології і нейрокогнітивного дефіциту, особливо в УЛНА, що може вказувати на прискорене старіння. Для
гострої і хронічної цереброваскулярної патології та органічних психічних розладів непсихотичного і психотичного рівнів визначені радіаційні ризики. Виявлена нейрофізіологічна та молекулярно-біологічна атипія процесів
старіння за дією малих доз іонізуючої радіації і низьких рівнів опромінення. Психіка у віці молодше за 40 років
на момент експозиції більш вразлива. Існуючі статистичні і реєстрові дані недооцінюють рівень психічних порушень в популяції України, у тому числі в постраждалих внаслідок ЧК, на порядок.
Висновки. У країні відбувається постаріння постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Негативні
зрушення у вікових параметрах дожиття свідчать про необхідність продовження досліджень для виявлення
факторів, «відповідальних» за такі зрушення. Порушення психічного здоров’я і нейропсихіатричні ефекти у
постраждалих внаслідок ЧК недооцінюються. Потрібні створення національного психіатричного реєстру
України та довгостроковий (довічний) моніторинг постраждалих з добре спланованими клініко-епідеміологічними дослідженнями загального і психічного здоров’я з надійним дозиметричним супроводом на базі
національних реєстрів з використанням найсучасніших інформаційних технологій.
Ключові слова: постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, демографічне старіння, психічне здоров’я, реєстри.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 162–187. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-162-187
 повний текст
|
