ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

К. М. Логановський¹, П. А. Федірко¹, К. В. Куц¹, Д. Мараззіті², К. Ю. Антипчук¹,
І. В. Перчук¹, Т. Ф. Бабенко¹, Т. К. Логановська¹, O. O. Колосинська¹, Г. Ю. Крейніс¹,
М. В. Гресько¹, С. В. Масюк¹, Л. Л. Здоренко¹, Н. А. Зданевич¹, Н. А. Гарькава³,
Р. Ю. Дорічевська¹, З. Л. Василенко¹, В. І. Кравченко¹, Н. В. Дроздова¹, Ю. В. Єфімова¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
  медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Dipartimento di Medicina Clinica e Sperimentale Section of Psychiatry, University of Pisa, Via Roma,
  67, I 56100, Піза, Італія
³Державна установа «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я
  України», вул. Вернадського, 9, м. Дніпро, 49044, Україна

ГОЛОВНИЙ МОЗОК ТА ОРГАН ЗОРУ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ МІШЕНІ ДЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ.
Частина І. ЦЕРЕБРООФТАЛЬМОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ОПРОМІНЕННЯ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Передумова. Іонізуюче випромінювання може впливати на головний мозок та орган зору, викликаючи когнітивні та зорові розлади, порушення поведінки та зниження працездатності при професійному опроміненні в медичній радіології, зокрема, при інтервенційних радіологічних процедурах, тривалих космічних польотах і можливих радіаційних аваріях.
Мета. Метою даного циклу робіт є аналіз сучасних експериментальних, епідеміологічних і клінічних даних стосовно радіаційних цереброофтальмологічних ефектів.
Материали та методи. У нашому аналітичному огляді були використані рецензовані публікації з бібліографічних і наукометричних баз PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, з бібліотеки ННЦРМ – провідної установи в галузі вивчення медичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання.
Результати. Ймовірні цереброофтальмологічні ефекти у дорослих осіб включають радіаційну катаракту, променеву глаукому, радіоіндуковану зорову невропатію, ретинопатії, ангіопатії та специфічний нейрокогнітивний дефіцит при різноманітній нейропсихіатричній патології, включаючи цереброваскулярну патологію і нейродегенеративні захворювання. Особлива увага приділяється ймовірному стохастичному характеру багатьох таких ефектів. Особи, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внутрішньоутробно та в дитячому віці, є особливою цільовою групою, яка має більш високий ризик можливих радіаційних ефектів і нейродегенеративних захворювань.
Висновки. Наведено експериментальне, клінічне, епідеміологічне, анатомічне та патофізіологічне обґрунтування радіочутливості зорового аналізатора і центральної нервової системи. Обгрунтована необхідність подальших досліджень з адекватним дозиметричним супроводом та тривалим медичним і біофізичним моніторингом когорт високого радіаційного ризику, зокрема, для оцінки можливих механізмів розвитку патологічних змін. У першій частині дослідження викладені результати вивчення наслідків опромінення учасників аварійних робіт на ЧАЕС.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, цереброофтальмологічні ефекти, нейрокогнітивний дефіцит, радіаційна аварія, радіаційна катаракта, макулярна дегенерація.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 90-129. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-90-129

повний текст