ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

М. О. Трегубова¹, В. В. Лазоришинець¹, К. В. Руденко¹, С. В. Федьків¹, О. М. Трембовецька¹,
П. А. Данченко², Ю. І. Вітковський¹, М. С. Іщенко¹, А. Ю. Гаврилишин¹, В. В. Парфент’єва¹,
Ю. Ю. Стуков³

¹ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України»,
  вул. Амосова, 6, м. Київ, 03038
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, б-р Шевченка, 13, м. Київ, 01601
³Центр регенеративної медицини, відділ серцево!судинної медицини Університет Флориди,
  Гейнсвілл, США

МІСЦЕ СЕРЦЕВОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ В ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОМУ ПЛАНУВАННІ РОЗШИРЕНОЇ СЕПТАЛЬНОЇ МІЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ОБСТРУКТИВНОЮ ФОРМОЮ ГІПЕРТРОФІЧНОЇ КАРДІОМІОПАТІЇ

Передумова. Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – найпоширеніша генетично обумовлена кардіоміопатія. Розширена септальна міектомія (РСМ) є одним з пріоритетних методів лікування медикаментозно-рефрактерної обструктивної ГКМП. За останні роки госпітальна летальність при хірургічній корекції обструктивної ГКМП в експертних центрах не перевищує 1–2 %. Проте типові загрозливі ускладнення септальної міектомії, як ятрогенний дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) та розрив передньої або задньої стінок лівого шлуночка (ЛШ), залишаються актуальним питанням хірургії ГКМП.
Мета. Показати роль передопераційного КТ-планування для прогнозування і зменшення можливих технічних проблем, пов’язаних з розширеною септальною міектомією, зокрема ятрогенного ДМШП.
Методи та матеріали. Дане дослідження включало 217 симптоматичних пацієнтів з обструктивною формою ГКМП, яким з квітня 2016 р. по жовтень 2019 р., як один з етапів передопераційного планування до РСМ, було виконано комп’ютерну томографію (КТ) серця. Серцеву КТ проводили для того, щоб окреслити контур міокарда лівого шлуночка (ЛШ), оцінити розподіл гіпертрофії та наявність крипт. Особливу увагу приділяли анатомії мітрального клапана (МК) і підклапанного апарату. Прохідність коронарних артерій оцінювали за системою CAD-RADS – стандартизованого методу для повідомлення результатів коронарної КТ-ангіографії з метою визначення тактики щодо подальшого ведення пацієнта.
Результати та обговорення. В досліджуваній групі середній вік пацієнтів становив (49 ± 15) років, 48 % – чоловіки. Усі пацієнти мали симптоматичну медикаментозно-рефрактерну обструктивну форму ГКМП. Середня максимальна товщина міжшлуночкової перетинки (МШП) становила (20 ± 5) мм (діапазон 16–33). Середній показник маси ЛШ становив (118 ± 23) г/м². 195 пацієнтів (89,9 %) мали систолічне підтягування передньої стулки МК до МШП. У 62 пацієнтів (28,6 %) були виявлені зміни анатомії підклапанного апарату МК. У 7 пацієнтів (0,3 %) після процедури алкогольної септальної абляції (АСА) із залишковим систолічним градієнтом тиску (СГТ) на вихідному тракті лівого шлуночка (ВТЛШ) було виявлено зону рубцювання і регресування МШП. У 32 пацієнтів (14,7 %) було виявлено атеросклеротичні зміни з боку коронарних артерій.
Висновки. Передопераційне планування септальної міектомії за допомогою КТ дозволяє отримати інформацію щодо морфології ЛШ, міжшлуночкової перетинки, МК і підклапанного апарату, та надає хірургу перевагу сформувати більш точний план стосовно місця та ступеня септальної резекції, а також дає змогу уникнути ускладнень при виконанні корекції обструктивної ГКМП. У жодного з пацієнтів з досліджуваної групи не було виявлено ятрогенного ДМШП.
Ключові слова: гіпертрофічна кардіоміопатія, комп’ютерна томографія, передопераційне планування, розширена септальна міектомія.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 592–606. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-592-606

повний текст