ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. А. Позниш, Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, Т. В. Шепелюк, В. І. Шевелева,
В. Ю. Вдовенко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ТИПОЛОГІЧНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ ДІТЕЙ – МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Мета. Оцінити психоемоційний стан дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій та охарактеризувати типологічні риси їхньої особистості у віддалений період Чорнобильської катастрофи.
Матеріали і методи. Психоемоційний стан та типологічні риси особистості визначали у 96 дітей віком від 12 до 17 років, які постійно проживали на радіоактивно забруднених територіях зі щільністю забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs понад 168 кБк·м^-2 та надходили для обстеження та лікування в дитячі відділення клініки ННЦРМ. Психоемоційний стан дітей визначали за допомогою тесту «неіснуюча тварина», який оцінювали в балах за симптомокомплексами: тривожності, агресивності і нервово-психічної виснаженості. Для відокремлення різних аспектів симптомокомплексу агресивності застосовували опитувальник А. Басса та А. Даркі. У всіх дітей визначали вміст інкорпорованого ¹³⁷Cs за допомогою лічильника випромінювання людини.
Результати. Результати оцінки психоемоційного стану дітей–мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період Чорнобильської катастрофи за тестом «неіснуюча тварина» показали, що стан тривожності реєструвався в усіх 96 дітей (100 %); стан агресивності – у 60 дітей (62,5 %); виснаження – у 57 дітей (59,37 %). Залежно від превалювання ознак тих чи інших симптомокомплексів, або їх поєднання, сформовано 5 груп спостереження і визначено риси особистості дітей, характерні для кожної з груп. У найчисельнішій І групі з переважанням ознак симптомокомплексу тривожності (45,83% від загальної вибірки) відзначались: стійка схильність до сприйняття загрозливими багатьох життєвих ситуацій та оточення, песимістична оцінка власної життєвої перспективи, постійний високий рівень емоційної напруги. Більшість у цій групі становили дівчата. Для ІІ групи, в якій відзначалося поєднання високих показників двох симптомокомплексів – тривожності та агресивності (18,75 % від загальної вибірки), характерними рисами особистості були постійний високий рівень емоційної напруги, схильність до сприйняття оточення з недовірою та почуття провини, що є проявом аутоагресії. У дітей ІІІ групи (14,58 % від загальної вибірки) превалював симптомокомплекс агресивності з почуттями відчуження, ізольованості та ворожого ставлення до оточення. Діти IV групи (16,67 % від загальної вибірки) з поєднанням ознак виснаження та тривожності відзначались поганою здатністю зосереджуватися, розладами концентрації пам’яті та уваги, зниженням здатності до навчання, постійною втомою та дратівливістю, апатією, пасивністю, інертністю. V група (лише 4,17 % від загальної вибірки) відзначалася низькими (менше 2 балів) показниками всіх трьох симптомокомплексів. Дівчата були значно більше схильними до проявів тривожності, хлопці – до проявів агресивності, які часом супроводжувалися тривожністю. Симптомокомплекс виснаженості з однаковою частотою визначався як у хлопців, так і у дівчат.
Висновки. Оцінка психоемоційної сфери дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період Чорнобильської катастрофи виявила наявність у 100 % дітей ознак стану тривожності, у переважної більшості – стану агресивності та виснаження. Вірогідних асоціацій між вмістом інкорпорованого ¹³⁷Cs (в діапазоні від 111 до 7024 Бк) і особливостями психоемоційного стану дітей не встановлено.
Ключові слова: діти, Чорнобильська катастрофа, психоемоційний стан, типологічні риси особистості.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 516-530. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-516-530

повний текст