|
С. Ф. Любарець1, О. В. Камінський2, Т. Ф. Любарець2, Д. Є. Афанасьєв2, Г. І. Шаповалова1,
О. В. Савичук1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, м. Київ,
01601, Україна
2Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
СТАН ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ФОРМУВАННЯ ЗУБІВ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: визначити показники стану гігієни порожнини рота у дітей з порушеннями формування зубів, які є мешканцями радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій, для підвищення ефективності профілактики ускладнень, зокрема карієсу зубів.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 1470 дітей віком 6–14 років з порушеннями формування зубів (ПФЗ),
обстежених протягом 2012–2016 рр. З них – 528 мешканців III та IV зон, радіоактивно забруднених внаслідок
аварії на ЧАЕС, із щільністю контамінації 137Cs в межах від 1 дo 15 Кі/км2, для яких ефективна доза не перевищувала 1 мЗв/рік. Клінічні методи дослідження включали визначення гігієнічних індексів Green-Vermillion та
Silness-Loe.
Результати. Найгірші показники стану гігієни порожнини рота встановлено серед дітей з ПФЗ, хронічними захворюваннями органів і систем у стадії компенсації та обтяженим радіаційним анамнезом (значення індексів
Green-Vermillion та Silness-Loe – 1,7 ± 0,51 та 1,65 ± 0,46 відповідно).
Висновки. 1. У дітей з ПФЗ віком 6–14 років – мешканців радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії
на ЧАЕС, визначено суттєве погіршення стану гігієни порожнини рота, підтверджене найбільш високими значеннями показників індексів Green-Vermillion (1,7 ± 0,51; р < 0,001 – критерій «незадовільна гігієна порожнини рота») та Silness-Loe (1,65±0,46; р < 0,001 – критерій «погана гігієна порожнини рота»), що може бути обумовлено дією комплексу негативних чинників, у тому числі – впливом малих доз іонізуючого випромінювання
та особливостями соціального статусу.
2. Результати анкетування обстежених дитячих контингентів як з ПФЗ, так і без вад твердих тканин зубів, незалежно від територій проживання, свідчать про недостатній рівень знань та вмінь щодо гігієнічного догляду за
порожниною рота.
3. Розробка комплексу заходів щодо профілактики ускладнень ПФЗ у дітей повинна проводитись з урахуванням
стану гігієни порожнини рота, рівня знань та вмінь щодо догляду за ним і включати застосування засобів гігієни
(зубних паст, ополіскувачів протикаріозної дії).
Ключові слова: діти, порушення формування зубів, системна гіпоплазія емалі, молярно-різцева гіпомінералізація емалі, гігієнічні індекси, іонізуюче випромінювання, аварія на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 478-489. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-478-489
 повний текст
|
