ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

С. Ф. Любарець¹, О. В. Камінський², Т. Ф. Любарець², Д. Є. Афанасьєв², Г. І. Шаповалова¹, О. В. Савичук¹

¹Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, м. Київ,
  01601, Україна
²Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
  медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

СТАН ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ФОРМУВАННЯ ЗУБІВ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: визначити показники стану гігієни порожнини рота у дітей з порушеннями формування зубів, які є мешканцями радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій, для підвищення ефективності профілактики ускладнень, зокрема карієсу зубів.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 1470 дітей віком 6–14 років з порушеннями формування зубів (ПФЗ), обстежених протягом 2012–2016 рр. З них – 528 мешканців III та IV зон, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, із щільністю контамінації ¹³⁷Cs в межах від 1 дo 15 Кі/км², для яких ефективна доза не перевищувала 1 мЗв/рік. Клінічні методи дослідження включали визначення гігієнічних індексів Green-Vermillion та Silness-Loe.
Результати. Найгірші показники стану гігієни порожнини рота встановлено серед дітей з ПФЗ, хронічними захворюваннями органів і систем у стадії компенсації та обтяженим радіаційним анамнезом (значення індексів Green-Vermillion та Silness-Loe – 1,7 ± 0,51 та 1,65 ± 0,46 відповідно).
Висновки. 1. У дітей з ПФЗ віком 6–14 років – мешканців радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС, визначено суттєве погіршення стану гігієни порожнини рота, підтверджене найбільш високими значеннями показників індексів Green-Vermillion (1,7 ± 0,51; р < 0,001 – критерій «незадовільна гігієна порожнини рота») та Silness-Loe (1,65±0,46; р < 0,001 – критерій «погана гігієна порожнини рота»), що може бути обумовлено дією комплексу негативних чинників, у тому числі – впливом малих доз іонізуючого випромінювання та особливостями соціального статусу. 2. Результати анкетування обстежених дитячих контингентів як з ПФЗ, так і без вад твердих тканин зубів, незалежно від територій проживання, свідчать про недостатній рівень знань та вмінь щодо гігієнічного догляду за порожниною рота. 3. Розробка комплексу заходів щодо профілактики ускладнень ПФЗ у дітей повинна проводитись з урахуванням стану гігієни порожнини рота, рівня знань та вмінь щодо догляду за ним і включати застосування засобів гігієни (зубних паст, ополіскувачів протикаріозної дії).
Ключові слова: діти, порушення формування зубів, системна гіпоплазія емалі, молярно-різцева гіпомінералізація емалі, гігієнічні індекси, іонізуюче випромінювання, аварія на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 478-489. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-478-489

повний текст