ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, О. Я. Боярська, Л О. Ляшенко, Н. М. Цвєткова,
Л. О. Гончар, Т. О. Черниш, І. В.Трихліб, В. Д. Письменний, Ж. С. Ярошенко, В. В. Василенко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ ЕРИТРОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОПОЕЗУ В ДІТЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: вивчення зв’язку між рівнями тиреотропного гормону гіпофізу, вільного тироксину, кортизолу в сироватці крові та кортизолу в сечі і показниками еритроцитарної ланки гемопоезу у дітей препубертатного, пубертатного та післяпубертатного віку, які живуть на радіоактивно забруднених територіях після аварії на ЧАЕС, для оцінки функціонального стану щитоподібної залози.
Матеріали і методи. Обстежено 203 дитини віком від 3 до 18 років, які проживають в найбільш забруднених радіонуклідами регіонах Київської, Житомирської та Чернігівської областей України після аварії на Чорнобильській АЕС. У дітей враховували скарги на осалгії, артралгії, швидку втому, переломи кісток в анамнезі, кісткові стигми дизембріогенезу, ступінь гіпермобільного синдрому, вид соматичної патології. Вивчали показники периферичної крові, біохімічні параметри сироватки крові: рівень загального білка, лужної фосфатази, холестерину, креатиніну. Визначали рівень вільного тироксину, тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ), кортизолу в сироватці крові та кортизолу в добовій сечі і дози опромінення дітей.
Результати. Дози опромінення дітей коливались від (0,35 ± 0,09) мЗв до (0,54 ± 0,12) мЗв. Не було різниці між показниками еритроцитарної ланки гемопозу залежно від доз опромінення. При рівнях ТТГ в сироватці крові до 1,0 мкМЕ/мл у дітей не встановлено кореляційного зв’язку з вмістом кортизолу; при рівнях ТТГ 1,0 мкМЕ/мл – 3,0 мкМЕ/мл коефіцієнт кореляції дорівнював r = 0,31; при рівнях ТТГ вищих за 3,0 мкМЕ/мл зв’язок становив r = 0,61, що може свідчити про компенсаторну роль кори надниркових залоз у дітей групи ризику розвитку з тиреоїдної патології. У дітей з ІІ ступенем гіпермобільності суглобів спостерігається більша частота аномалій зубощелепної системи (χ² = 6,9), деформацій нижніх кінцівок (χ² = 6,9) та карієсу зубів (χ² = 4,3), (р < 0,05). Встановлений прямий кореляційний зв’язок між рівнем ТТГ в сироватці крові (вищий за 3,0 мкМЕ/мл) і недорозвинутою щелепою у дітей (r = 0,62), що свідчить про вплив тиреоїдної патології на розвиток зубощелепного апарату. Рівень ТТГ, який знаходився на верхній межі референтних значень, може сприяти зменшенню числа еритроцитів в крові, підвищенню середнього об’єму та вмісту гемоглобіну в еритроциті, що пов’язано з початковими проявами порушення функціонального стану тиреоїдної системи.
Висновки. Наявність змін в ендокринній регуляції гемопоезу впливає на стан сполучної тканини, стромального мікрооточення кісткового мозку дітей і, відповідно, еритроцитарну ланку кровотворення, що може відігравати роль у розвитку та перебігу онкогематологічної патології.
Ключові слова: діти, аварія на ЧАЕС, еритроцитарна ланка гемопозу, ТТГ, кортизол, гіпермобільність суглобів.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 374-389. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-374-389

повний текст