Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

О. В. Коркушко1, Є. М. Горбань1, О. В. Бондаренко1, І. А. Антонюк-Щеглова1, С. С. Наскалова1, О. В. Паршиков2, Н. О. Утко1, А. В. Гавалко1, В. Б. Шатило1, Г. В. Дужак1

1Державна установа «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»,
  вул. Вишгородська, 67, м. Київ, 04114, Україна
2Державна установа «Інститут фармакології і токсикології НАМН України», вул. Антона Цедіка,
  14, м. Київ, 02000, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ КВЕРЦЕТИНУ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Мета. В експерименті дослідити вплив кверцетину на NO-залежні реакції ізольованих судин за участі ендотелію і периваскулярної жирової тканини (ПВЖТ) після одноразового рентгенівського опромінення щурів у сублетальній дозі. У клінічному дослідженні вивчити вплив тривалого застосування кверцетину на функціональний стан ендотелію мікросудин у хворих літнього віку з метаболічним синдромом.
Матеріал та методи. Експериментальні дослідження проведені на фрагментах судин, отриманих від дорослих щурів-самців (7–8 міс.) контрольної групи, у тварин, які зазнали одноразового рентгенівського опромінення у дозі 7 Гр, та опромінених у такій же дозі тварин, які упродовж 14 діб тричі на тиждень отримували перорально кверцетин із розрахунку 10 мг/кг маси тіла. Фрагменти торакального відділу аорти (ТА) і мезентеріальної артерії (МА) очищували від периваскулярної жирової тканини (ПВЖТ-) або залишали неочищеними (ПВЖТ+), а потім розрізали на кільця (до 2 мм). Вимірювали амплітуду скорочення кілець ТА і МА під дією фенілефрину (РЕ, 3 x 10-6 М), амплітуду скорочення кілець ТА і МА в присутності конкурентного блокатора NO-синтази метилового ефіру N-нітро-L-аргініну (HA, 10-5 M), амплітуду розслаблення кілець ТА і МА у присутності N-ацетилцистеїну (АЦ, 10-4 М). У клінічному дослідженні обстежені 110 хворих з критеріями МС згідно з АТР ІІІ (2001). Пацієнти основної групи упродовж 3 міс. отримували кверцетин того ж виробника, 80 мг тричі на добу, хворі контрольної групи отримували плацебо.
Результати. Одноразове R-опромінення порушує регуляцію скоротливої функції ТА та МА, про що свідчать зміни скоротливих реакцій ізольованих фрагментів цих судин у відповідь на дію вазоактивних сполук. Курсове застосування кверцетину у опромінених щурів призводить до нормалізації скоротливих і дилататорних реакцій судин за рахунок часткової корекції метаболізму NO в ендотелії та ПВЖТ. У більшості хворих (69 %), які отримували кверцетин, при проведенні проби з постоклюзивною гіперемією відмічено статистично значуще збільшення максимальної об’ємної швидкості шкірного кровотоку і тривалості періоду відновлення до початкового рівня, що свідчить про покращення вазомоторної функції ендотелію мікросудин.
Висновки. Курсове застосування кверцетину покращує функціональний стан ендотелію мікросудин у людей літнього віку з метаболічним синдромом, нормалізує скоротливі і дилататорні реакції судин у опромінених щурів за рахунок часткової корекції метаболізму NO в ендотелії та ПВЖТ.
Ключові слова: рентгенівське опромінення, кверцетин, ізольовані судини, ендотелій, периваскулярна жирова тканина, метаболічний синдром, функціональний стан ендотелію.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 231-337. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-231-337

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини