|
Г. М. Войтенко1, А. А. Калашніков1, Н. В.Курділь1, В. Л. Савицький2, Л. А. Устінова2,
О. Г. Луценко3
1Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка
Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, Інститут експериментальної
токсикології та медико-біологічних досліджень, вул. Героїв оборони, 6, м. Київ, 03680, Україна
2Українська військово!медична академія, вул. Генерала Алмазова (Московська) 45/1, 33, Київ,
01015, Україна
3Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ЗАСОБІВ РАДІОЗАХИСНОЇ ДІЇ НА ОСНОВІ КОМПОЗИЦІЙ ПРИРОДНИХ ПОЛІФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК І ПОЛІСАХАРИДІВ
Високий рівень радіаційно-ядерних загроз в сучасному світі визначає необхідність пошуку дієвих засобів фармакологічного захисту здоров’я військовослужбовців і цивільного населення від дії іонізуючого випромінювання. Особливий науковий інтерес в цьому аспекті представляють природні поліфеноли як перспективні сполуки
для розробки фармпрепаратів радіозахисної дії.
Мета. Обґрунтування перспектив створення засобів радіозахисної дії на основі композицій рослинних поліфенольних сполук (ПФС)і полісахаридів.
Матеріал та методи. Експерименти проведено на 130 лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях лінії
Wistar масою 180–240 г. Тварини одноразово отримали загальне рентгенівське опромінення в дозі, еквівалентній 4,25 Гр. Досліджували вплив кверцетину і патулатену на репаративну регенерацію на моделі лінійних
ран шкіри на фоні опромінення та на фоні пригнічення Бутадіоном. Показники в групах дослідження порівнювали за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок; відмінності вважали статистично значущими при ≤ 0,05.
Результати дослідження. Різноманітні біологічні властивості кверцетину, зокрема спроможність зв’язувати
гідроксильні радикали, є потенціалом для розробки на його основі радіозахисних засобів. При пероральному
введенні поліфенольних сполук та їх композицій з пектином білим щурам за 30 хв до введення бутадіону спостерігали посилення процесів репаративної регенерації в клітинах покривного епітелію стравоходу. При цьому
найбільш виражену дію чинили кверцетину гранули, які збільшували статистично достовірну величину мітотичного індексу на 78,5 % порівняно з групою тварин, яким вводили бутадіон (контроль). На другому етапі
дослідження вивчався вплив поліфенольних сполук (ПФС) та їх композицій з пектином на процеси репаративної регенерації у інтактних і опромінених білих щурів на моделі лінійних ран шкіри. Профілактичне введення
кверцетину гранул і обробка ран 20 % стерильним гелем кверцетину значно прискорювало процес загоєння
ран. Експериментальні дані свідчать про здатність кверцетину гранул посилювати процеси репаративної регенерації, особливо при одночасному застосуванні перорально і місцево.
Висновки. Результати досліджень вказують на перспективність розробки радіозахисних препаратів, здатних
стимулювати процеси репаративної регенерації на основі композицій рослинних поліфенольних сполук і
полісахаридів у різних якісних і кількісних співвідношеннях.
Ключові слова: медичний захист, протирадіаційний захист, радіомодифікатори, кверцетин, патулатен.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 309-320. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-309-320
 повний текст
|
