|
А. Є. Присяжнюк1, М. М. Фузік1, Н. А. Гудзенко1, Д. А. Базика1, З. П. Федоренко2,
А. Ю. Рижов2,3, О. В. Сумкіна2, Н. К. Троцюк1, О. М. Хухрянська1, С. А. Даневич1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050
2Національний інститут раку, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ, 03022
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, м. Київ,
01033
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ МЕШКАНЦІВ МАЛИХ ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯАВАРІЙНОМУ ПЕРІОДІ
Мета:оцінити рівень та динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень у мешканців малих територіальних одиниць Чорнобильської зони у зв’язку з експозицією до низьких доз радіаційного опромінення.
Матеріали та методи. Досліджувана популяційна група – населення Бородянського, Іванківського, Поліського
районів Київської області, Лугинського, Народицького та Овруцького районів Житомирської області. Всього –
175,1 тис. мешканців у 2017 р. Період спостереження – 1980–2017 рр. Досліджувалась захворюваність на всі
форми злоякісних новоутворень та їх окремі нозологічні форми, виникнення яких може бути радіаційноасоційованим (рак щитоподібної залози, рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем). Використовувались методи варіаційної статистики, дескриптивної та аналітичної епідеміології.
Результати. Вплив іонізуючого випромінювання на населення найбільш забруднених радіонуклідами районів
зумовлює питання щодо потенційної загрози виникнення негативних онкологічних ефектів, особливо раку щитоподібної залози. Середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію впродовж
тривалого часу (1986–2005 рр.) у мешканців районів (7,6–45,8 мЗв) перевищують рівні середніх по Житомирській (5,9 мЗв), Київській (4,9 мЗв) областях і по Україні в цілому (2,48 мЗв) та у мешканців інших районів
Півночі країни. Середні поглинуті щитоподібною залозою дози внутрішнього опромінення (161–1559 мГр)
найбільш вразливої групи населення – дітей та підлітків (0–18 років на момент аварії) цих районів, отримані за
короткий післяаварійний період, значно перевищують показники Житомирської (87 мГр), Київської (81 мГр) областей та України в цілому (19 мГр). Показники опромінення дорослих мешканців цих територій були нижчими,
але значно перевищували середні дози, отримані населенням України і великих територіальних одиниць. Захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень населення 6 районів впродовж перед- та післяаварійного
періоду в цілому була нижче національного рівня і показників Київської області та істотно не відрізнялась від
показників Житомирської області. Разом з тим частота раку щитоподібної залози істотно перевищила показники доаварійного періоду і Житомирської області.
Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу злоякісних новоутворень у
населення не тільки України в цілому та її крупних адміністративно-територіальних одиниць, але й серед мешканців окремих районів, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення радіаційно-асоційованих захворювань у віддалений післяаварійний період відповідно до місцевих екологічних умов.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, радіаційне опромінення, злоякісні новоутворення, мешканці забруднених радіонуклідами територій.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 265-284. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-265-284
 повний текст
|
