|
В. А. Прилипко1, М. М. Морозова1, І. В. Бондаренко1, О. О. Пелюх2, Ю. Ю. Озерова1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,Україна
2Виробниче підприємство «Южно!Українська АЕС», м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.,
55000, Україна
ЕКОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ У ФОРМУВАННІ СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО РОЗВИТКУ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Мета:визначення основних екологічних детермінант, що формують відгук соціального середовища на діяльність атомних електростанцій.
Матеріали і методи. Соціологічне опитування проводили в зоні спостереження (ЗС) Южно-Української АЕС
(ЮУАЕС). При опитуванні населення був застосований безповторний ймовірнісний відбір. Вибіркова сукупність
респондентів населення ЗС ЮУАЕС складала 322 людини, де похибка вибірки становила 5,4 % при довірчому
інтервалі 95,0 %. Для оцінки показників якості життя та занепокоєності застосовували порядкову 5-бальну шкалу вимірювання, а для інших питань – номінальні шкали вимірювання. При опитуванні були враховані всі вікові
групи населення від 20 до 65 років. В процесі роботи були використані соціально-гігієнічні, соціологічні, статистичні та математичні методи дослідження (відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за
критерієм Ст’юдента (t).
Результати. Рівень сприйняття радіаційного ризику населенням ЗС АЕС є найнижчим серед респондентів містсупутників Рівненської АЕС (РАЕС) і ЮУАЕС, порівняно з населенням сільських населених пунктів та міст ЗС. Серед чинників, що формують екологічну загрозу для населення ЗС як наслідок діяльності АЕС, детермінантою є
збереження і вивезення радіоактивних відходів. Соціальними чинниками, що визначають оцінку екологічної
безпеки діяльності АЕС, є робота на АЕС і місце проживання, стать, вік, рівень освіти населення та ін. Сформований у населення України «Ч-образ» екологічної катастрофи, внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від місця
проживання на території України, впливає на поведінку, формування планів і оцінки, особливо населення, яке
мешкає поряд з об’єктами – джерелами іонізуючого випромінювання.
Висновок. Чинне законодавство, що регламентує взаємовідносини між діючими АЕС та громадами, на території
яких вони розташовані, потребує вдосконалення, керуючись основним принципом екологічного громадського
здоров’я – соціальної справедливості – право людини на здорове довкілля: населені пункти ЗС (громади) отримують кошти на компенсацію ризику проживання при дотриманні певних правил безпеки для збереження здоров’я. Правове регулювання і постійна поінформованість населення – основні напрямки для формування адекватних оцінок.
Ключові слова: зона спостереження АЕС, соціальне середовище, радіаційні чинники, екологічна безпека АЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 249-264. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-249-264
 повний текст
|
