ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

І. Я. Пінчук¹, С. В. Болтоносов¹, Н. В. Атаманчук¹, Н. М. Степанова¹, Ю. В. Ячнік¹,
A. О. Вітренко¹, Н. В. Гунько², К. М. Логановський²

¹Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  вул. Михайла Ломоносова, 36, Київ, 03022, Україна
¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
  медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ВЕТЕРАНІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ НА СХОДІ УКРАЇНИ І ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Стаття присвячена проблемі завершених суїцидів серед ветеранів операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій та Луганській областях (ООС) та учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Представлено результати аналізу опитувань родин та осіб з близького оточення ветеранів ООС, які скоїли завершений суїцид в період 2014-2019 років. Анкетування проводилося в рамках кримінальних проваджень, відкритих за фактами самогубств.
Мета: проаналізувати сучасну динаміку суїцидальної поведінки у ветеранів ООС та вплив психосоціальних чинників на її розвиток і порівняти з відповідними показниками в УЛНА на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Представлено дані 175 анкет, складено соціально-демографічну характеристику та визначено психосоціальні чинники, що вплинули на розвиток суїцидальної поведінки у ветеранів ООС. Проведено аналіз стану подібних досліджень серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Результати. Представлено аналіз даних суїцидальної поведінки у ветеранів ООС, вплив на її розвиток психосоціальних чинників і порівняння з показниками в УЛНА на ЧАЕС.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що в умовах надзвичайних ситуації до її ліквідації залучаються переважно чоловіки з усіх регіонів країни як професійні військовослужбовці, так і цивільні особи. Доведено, що при виконанні службових обов’язків, ветерани ООС та УЛНА на ЧАЕС пережили згубні для психіки стреси. Але більшість з них, повернувшись додому, не зверталася до медичних закладів для лікування, запобігання розвитку хвороб та їх ускладнень і залишалися тривалий час без належної медико-соціальної та психологічної допомоги.
Ключові слова: завершені суїциди, суїцидальна поведінка, психосоціальні чинники, ветерани ООС, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 230-248. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-230-248

повний текст