Е. О. Саркісова1, В. О. Сушко1, А. А. Чумак1, Л. М. Овсяннікова2, О. В. Носач1,
С. М. Альохіна1, Т. О. Шийко1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Національна академія медичних наук України, вул. Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
РЕТРОСПЕКТИВНА ОЦІНКА КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ЦИРОЗІ ПЕЧІНКИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Мета дослідження: ретроспективно охарактеризувати зміни гепатобіліарної системи при цирозі печінки (ЦП)
в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) та визначити чинники прогресування захворювання за
матеріалами експертних справ Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань із впливом факторів аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. За матеріалами 60 справ Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань з впливом факторів аварії на ЧАЕС досліджені фактори розвитку, супутня патологія
та показники стану гепатобіліарної системи в 49 померлих внаслідок ЦП та 11 хворих на ЦП УЛНА на ЧАЕС.
Результати. Ретроспективне дослідження морфологічних змін гепатобіліарної системи при ЦП в УЛНА на ЧАЕС
показало, що основним патологоанатомічним діагнозом в 37,8 % випадків був дрібновузловий ЦП, в 8,9 % –
мікромакронодулярний, в 4,4 % – крупновузловий, в 2,2 % – первинний біліарний ЦП, в інших 40 % випадків –
ЦП з невизначеною вузловою структурою, а також 2 (4,4 %) випадки жирової дистрофії печінки і випадок (2,2 %)
портального цирозу на тлі жирової дистрофії печінки. Патоморфологічні зміни характеризувалися вираженим
розростанням фіброзної тканини із заміщенням паренхіми печінки (поля фіброзу), збільшенням розмірів і порушенням будови печінки, потовщенням та ущільненням її капсули, фіброзними змінами в інших органах –
підслизовому шарі шлунка, підшлунковій залозі, селезінці, легенях, серці. При гістологічному дослідженні визначались порушення структури часточок, хибні часточки, перипортальний фіброз, лімфоїдно-лімфоцитарна
інфільтрація, дифузна жирова дрібно- та крупнокрапельна дистрофія і атрофія гепатоцитів. Обтяжували перебіг
ЦП розповсюджені запальні процеси та фіброзні зміни інших органів і систем:серцево-судинної, сечовидільної,
бронхолегеневої, шлунка, підшлункової залози та селезінки. Найбільш частими були серцево-судинні захворювання, достовірно частіше серед померлих: гіпертонічна хвороба – 67,3 % та 45,5 %, p < 0,05, ішемічна хвороба
серця – 57,1 % і 18 %, p < 0,05. Причиною смерті у разі ЦП в УЛНА в більшості випадків була печінково-клітинна недостатність (53,3 %), що разом з печінково-нирковою недостатністю (17,8 %) складала 71,1 %.
Висновок. Зміни гепатобіліарної системи зміни при ЦП в УЛНА характеризувалися вираженим розростанням
фіброзної тканини із заміщенням паренхіми та порушенням будови печінки, фіброзними змінами в інших органах, дифузною жировою дрібно- та крупнокрапельну дистрофією і атрофією гепатоцитів. Тяжкий перебіг ЦП з
маніфестацією захворювання на стадії декомпенсації був зумовлений невиразною клінічною картиною,
відсутністю суб’єктивної симптоматики захворювання печінки, повільним, неухильно прогресуючим розвитком,
відсутністю або недостатністю обстеження та лікування, значною кількістю супутньої патології інших органів та
систем. Факторами розвитку ЦП в УЛНА на ЧАЕС були тривалий перебіг хронічного захворювання печінки, чисельна супутня патологія, значний термін перебування в зоні аварії, дія іонізуючого опромінення, а також
відсутність диспансерного нагляду і адекватного лікування.
Ключові слова: цироз печінки, гепатобіліарна система, УЛНА на ЧАЕС, ретроспективне дослідження.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2019. Вип. 24. C. 465–479. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-465-479
повний текст |