ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Ж. М. Мінченко¹, А. Д. Кустовська², С. В. Примаченко², О. О. Дмитренко¹, Т. Ф. Любарець¹,
Т. Ю. Шляхтиченко¹, В. В. Балан¹, В. Г. Бебешко¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Національний авіаційний університет, проспект космонавта Комарова, 1, м. Київ, 03058, Україна

ІМУНОГЕНЕТИЧНИЙ ТА ФАРМАКОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГЛІКОПРОТЕЇНІВ СИСТЕМИ АВО ЯК КРИТЕРІЇВ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ЩОДО ПРОТИПУХЛИННОГО ПРЕПАРАТУ БОРТЕЗОМІБУ У ХВОРИХ НА ПЛАЗМОКЛІТИННУ МІЄЛОМУ

Мета роботи – експериментальне дослідження особливостей дії препарату бортезоміб у хворих на плазмоклітинну мієлому (ПКМ) залежно від носійства конкретного фенотипу і фармакохімічної характеристики глікопротеїнів системи АВО.
Матеріали і методи. Дослідження проведені у 104 хворих на ПКМ, серед них – 49 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 65 пацієнтів групи порівняння. Імуногенетичні критерії позитивної відповіді на лікувальні програми визначали на основі тривалості ремісії, відсутності інфекційних ускладнень і ступеня наявності хронічної ниркової недостатності як ускладнення захворювання.
Результати. Розглянута можливість участі глікопротеїнів А і В у формуванні біологічної індивідуальності людини на рівні білок-білкової взаємодії з лікарським протипухлинним препаратом бортезомібом, який широко застосовується в онкологічній практиці, зокрема при лікуванні ПКМ. Доведено, що селективною мішенню для бортезомібу є глікопротеїн В, що уповільнює розпізнавання і взаємодію антигена В з моноклональним анти-В антитілом, при цьому термін аглютинації подовжується на 66 %. Квантово-хімічні розрахунки підтвердили припущення, що реакція утворення комплексу бортезомібу з глікопротеїном В складає підгрунтя формування взаємодії з основною реакцією інгібування протеасоми 26S, що, певною мірою, сприяє уповільненню дії препарату. Для пацієнтів з групами крові О (I) і А (II) рівновага зміщується в бік основної реакції, що зумовлює вищу ефективність препарату.
Висновки. Оскільки комплексоутворення відбувається переважно в лужному середовищі, пацієнтам з групою крові В (III) та наявною хронічною нирковою недостатністю рекомендовано обмежувати введення препаратів з лужною реакцією щонайменше протягом доби після введення бортезомібу, відповідно до періоду його напіврозпаду в плазмі.
Ключові слова: плазмоклітинна мієлома, бортезоміб, глікопротеїни А і В, білок-білкова взаємодія, фармакохімічний аналіз, імуногенетичні фактори.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 426–438. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-426-438

повний текст