Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Ж. М. Мінченко1, А. Д. Кустовська2, С. В. Примаченко2, О. О. Дмитренко1, Т. Ф. Любарець1,
Т. Ю. Шляхтиченко1, В. В. Балан1, В. Г. Бебешко1

1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Національний авіаційний університет, проспект космонавта Комарова, 1, м. Київ, 03058, Україна

ІМУНОГЕНЕТИЧНИЙ ТА ФАРМАКОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГЛІКОПРОТЕЇНІВ СИСТЕМИ АВО ЯК КРИТЕРІЇВ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ЩОДО ПРОТИПУХЛИННОГО ПРЕПАРАТУ БОРТЕЗОМІБУ У ХВОРИХ НА ПЛАЗМОКЛІТИННУ МІЄЛОМУ

Мета роботи – експериментальне дослідження особливостей дії препарату бортезоміб у хворих на плазмоклітинну мієлому (ПКМ) залежно від носійства конкретного фенотипу і фармакохімічної характеристики глікопротеїнів системи АВО.
Матеріали і методи. Дослідження проведені у 104 хворих на ПКМ, серед них – 49 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 65 пацієнтів групи порівняння. Імуногенетичні критерії позитивної відповіді на лікувальні програми визначали на основі тривалості ремісії, відсутності інфекційних ускладнень і ступеня наявності хронічної ниркової недостатності як ускладнення захворювання.
Результати. Розглянута можливість участі глікопротеїнів А і В у формуванні біологічної індивідуальності людини на рівні білок-білкової взаємодії з лікарським протипухлинним препаратом бортезомібом, який широко застосовується в онкологічній практиці, зокрема при лікуванні ПКМ. Доведено, що селективною мішенню для бортезомібу є глікопротеїн В, що уповільнює розпізнавання і взаємодію антигена В з моноклональним анти-В антитілом, при цьому термін аглютинації подовжується на 66 %. Квантово-хімічні розрахунки підтвердили припущення, що реакція утворення комплексу бортезомібу з глікопротеїном В складає підгрунтя формування взаємодії з основною реакцією інгібування протеасоми 26S, що, певною мірою, сприяє уповільненню дії препарату. Для пацієнтів з групами крові О (I) і А (II) рівновага зміщується в бік основної реакції, що зумовлює вищу ефективність препарату.
Висновки. Оскільки комплексоутворення відбувається переважно в лужному середовищі, пацієнтам з групою крові В (III) та наявною хронічною нирковою недостатністю рекомендовано обмежувати введення препаратів з лужною реакцією щонайменше протягом доби після введення бортезомібу, відповідно до періоду його напіврозпаду в плазмі.
Ключові слова: плазмоклітинна мієлома, бортезоміб, глікопротеїни А і В, білок-білкова взаємодія, фармакохімічний аналіз, імуногенетичні фактори.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 426–438. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-426-438

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини