Н. О. Мазник, Т. С. Сипко, В. П. Старенький, Н. Д. Богатиренко, Н. В. Білозор
Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Національної академії наук України», вул. Пушкінська, 82, м. Харків, 61024, Україна
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ПОШКОДЖЕННЯ У ХВОРИХ НА РАК ЛЕГЕНІ ПРИ ДИСТАНЦІЙНІЙ ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ
Мета: оцінка рівня аберацій хромосомного типу у хворих на рак легені під час променевого лікування залежно
від енергій опромінення.
Матеріали і методи. Хромосомні аберації було досліджено у 16 хворих на рак легені до початку променевого
лікування, в середині курсу і в кінці дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C.
Результати. Вивчено характер динаміки радіаційно-індукованих аберацій хромосом у хворих на рак легені
впродовж дистанційної променевої терапії від різних джерел опромінення. Показано перевищення допроменевого рівня аберацій хромосомного типу у онкологічних хворих над спонтанним. Було виявлено подібні та
відмінні особливості накопичення цитогенетичних пошкоджень залежно від використаних джерел опромінення. Частота цитогенетичних ушкоджень у досліджуваних групах зростала протягом всього курсу терапевтичного опромінення, причому швидкість зростання залежала від схеми лікування і була вищою у пацієнтів, до яких
була застосована гамма-терапії 60Со. Розширення спектру клітин з нестабільними хромосомними абераціями від
початку до закінчення курсу променевого лікування також відбувалось з різною інтенсивністю. В середині курсу відмічали подібну кількість аберацій на аберантну клітину – 1–5 пошкоджень для гамма-терапії, 1–4 пошкодження для мегавольтної терапії. Після закінчення лікування на апараті РОКУС-АМ максимум становив 10 аберацій на аберантну клітину, на лінійному прискорювачі – 5 аберацій. Під час променевої терапії в обох групах
розподіли частот радіаційно-індукованих аберацій хромосом були наддисперсними відносно статистики Пуассона.
Висновки. Дослідження цитогенетичних пошкоджень хромосомного типу виявило особливості динаміки цих
показників впродовж променевої терапії залежно від джерела опромінення. Результати дослідження вказують
на більший генотоксичний ефект у лімфоцитах крові хворих на рак легені за дії гамма-опромінення на апараті
РОКУС-АМ, попри вищу енергію опромінення на лінійному прискорювачі. Тому при оцінці ефектів променевої
терапії необхідно враховувати не тільки якість та енергію випромінювання, але й джерело, режим та передпроменеві процедури. Отримані дані є необхідними для розширення уявлень про наслідки локального фракціонованого опромінення та водночас сприятимуть розробленню референтної системи біодозиметрії у променевій
терапії.
Ключові слова: аберації хромосомного типу, хворі на рак легені, дистанційна променева терапія, біологічна дозиметрія.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2019. Вип. 24. C. 411–425. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-411-425
повний текст |