ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Л. М. Лісуха¹, І. Є. Колпаков²

¹Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук України, вул. Богомольця, 4, м. Київ, 01024, Україна
²Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

СТАН КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ З ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Мета: дослідити стан когнітивних функцій у дітей, які народилися і постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) та мають патологію верхніх відділів травного каналу, з використанням патопсихологічного тестування, для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження та відновлення здоров’я мешканців РЗТ. Дизайн, пацієнти та методи. Проведено рандомізоване контрольоване сліпе клінічне дослідження. Обстежено 90 осіб віком від 6 до 17 років (35 хлопців і 55 дівчат), яких поділено на дві групи: до контрольної (I) увійшло 30 осіб із умовно «чистих» територій, до основної (II) – 60, які мають патологію органів травлення, народилися та проживають на РЗТ. Програма включала: збір анамнезу, скарг, клінічне та інструментальне обстеження. Нами застосовано тести: «Які предмети сховані в малюнках», Тулуз-П’єрона, Равена, Лурії. Рівень тривожності визначали, використовуючи самодіагностику Спілберга-Ханіна, а для виявлення суб’єктивних ознак вегетативних дисфункцій – запитальник Вейна.
Результати. Показано, що у дітей віком від 6 до 11 років, мешканців РЗТ, за результатами тесту Тулуз-П’єрона була вірогідно знижена швидкість когнітивної обробки інформації на 7,17 ум. од., а на тлі проведеного етіопатогенетичного лікування травного каналу – на 10,24 ум. од. відносно значень у контрольній групі. У обстежених старшого шкільного віку (від 12 до 17 років) статистично значуще знижена довготривала пам’ять. У пацієнтів 6–11 років реєстрували вірогідне підвищення реактивної тривожності та виявлено зворотній кореляційний зв’язок між особистісною тривожністю і швидкістю когнітивної обробки інформації (r = -0,331). У старших дітей була підвищена особистісна тривожність.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що у дітей від 6 до 17 років, мешканців РЗТ з патологією органів травлення, стан когнітивних функцій, згідно з використаним тестуванням, характеризувався зниженням швидкості когнітивної обробки інформації, довготривалої пам’яті та високим рівнем тривожності.
Ключові слова: діти, радіоактивно забруднені території, когнітивні функції, патопсихологічне тестування, хвороби органів травлення, автономна нервова система.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 395–410. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-395-410

повний текст