ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

О. В. Камінський¹, О. В. Копилова¹, Д. Є. Афанасьєв¹, К. М. Логановський¹, В. В. Талько¹,
І. М. Муравйова¹, І. Г. Чикалова¹, О. В. Тепла¹, І. О. Кисельова², Н. В. Брильова¹,
K. O. Грищенко¹, Л. O Цвєт¹, О. Я. Плескач¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Київський міський клінічний ендокринологічний центр, вул. Рейтарська, 22, м. Київ, 01034, Україна

ГІПЕРПАРАТИРЕОЗ ТА УРАЖЕННЯ ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ У ОСІБ, ОПРОМІНЕНИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: дослідити стан прищитоподібних залоз у осіб, які зазнали опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, порівняти із загальною популяцією мешканців України.
Матеріали та методи. Нами було обстежено 1348 осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, та 655 осіб із загальної популяції мешканців України. Всім пацієнтам було проведено ультразвукове дослідження щитоподібної та прищитоподібних залоз (ПЩЗ). Була відпрацьована методика скринінгового ультразвукового дослідження ПЩЗ, що призвело до підвищення ефективності їх візуалізації. Додатково проводилось вибіркове дослідження рівня 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D), паратгормону та іонізованого кальцію у сироватці крові, деяких інших показників.
Результати. Через 27–32 роки після опромінення виявлено високу частоту гіперплазій ПЩЗ у осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, передусім в евакуйованих з 30-кілометрової зони відчуження (71,4 %; χ2Ятса = 24,1; р = 0) і мешканців радіоактивно забруднених територій (41,7 %; χ2Ятса= 6,45; р < 0,01) без первинного гіперпаратиреозу. Встановлено високу поширеність нестачі/дефіциту вітаміну D в усіх групах дослідження: серед осіб із загальної популяції мешканців України – 83,1 %, та дещо кращий статус за вітаміном D в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (78,7 %). Частота гіперпаратиреозу, переважно вторинного (нормокальціємічного), становила 33,8 % серед осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС (р > 0,3), і була дещо вищою, ніж в загальній популяції українців (26,1 %), незважаючи на кращу забезпеченість вітаміном D.
Висновки. Загалом населення України має поширену нестачу/дефіцит вітаміну D (понад 78,7 %), що створює негативну базу для більшого поширення порушень здоров’я, пов’язаних з дисфункціями кальцієво-фосфорного обміну у вигляді гіперплазії ПЩЗ і коморбідних станів з боку опорно-рухового апарату, імунної, серцево-судинної, ендокринної систем. Такі зміни повинні посилюватися при вторинному збільшенні секреції паратгормону (26,1 %). Більша частота нормокальціємічних гіперпаратиреозів (33,8 % проти 26,1 %) на тлі кращої забезпеченості вітаміном D серед опромінених осіб, свідчить про існування інших чинників, до яких з найбільшою вірогідністю можна віднести минулий комбінований вплив радіонуклідів аварійного чорнобильського викиду і зовнішнє опромінення ПЩЗ. Це могло б пояснити більшу кількість гіперплазій ПЩЗ та гіперпаратиреозу серед опромінених, але потребує проведення додаткових уточнюючих досліджень, з деталізацією даних за групами постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і обов’язковим виділенням учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йодного періоду 1986 р. та розширенням кількості обстежених осіб, опромінених внутрішньоутробно.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, опромінення, постраждалі внаслідок аварії, учасники ліквідації наслідків аварії, іонізуюче випромінювання, прищитоподібні залози, гіперплазія, гіперпаратиреоз, щитоподібна залоза.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 380–394. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-380-394

повний текст