|
Д. О. Білий, О. М. Настіна, Г. В. Сидоренко, Н. В. Курсіна, О. Д. Базика,
Ж. М. Габулавичене, О. С. Ковальов
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
ВПЛИВ УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ ПІД ДІЄЮ РАДІАЦІЇ НА РОЗВИТОК ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
Мета дослідження полягала у визначенні особливостей розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС залежно від статі, професійної належності, строків перебування під дією радіації та характеру робіт, що виконувались.
Матеріали та методи. За період з 2012 по 2018 рр. обстежено 483 чоловіків-УЛНА (УЛНА-ч) та 134 жінок УЛНА
(УЛНА-ж), які працювали в зоні аварії в 1986–1987 рр. Всі УЛНА, чоловічої та жіночої статі, на момент участі в
аварійних роботах не мали ознак кардіальної патології. Діагноз серцево-судинного захворювання (ССЗ) встановлювали у відповідності до стандартів діагностики, прийнятих в Україні на основі клініко-лабораторного обстеження.
Результати. За професійною належністю та характером виконуваних робіт всі УЛНА були розподілені на наступні категорії: (1) оперативний персонал ЧАЕС, (2) особи, зайняті на будівельних роботах (будівельники), (3)
водії, (4) інженерно-технічні робітники (ІТР), (5) службовці міністерства внутрішніх справ (МВС), включаючи
пожежників, внутрішніх військ (ВВ), радянської армії (РА), (6) робітники низькокваліфікованої праці (НКП), (7)
медичний персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери) і (8) обслуговуючий персонал. Із числа всіх обстежених чоловіків і жінок, які брали участь в ліквідації наслідків аварії (ЛНА), переважна більшість працювала в зоні аварії з кінця квітня по кінець грудня 1986 року: 440 чоловіків і 111 жінок. Інші брали участь в ЛНА у 1987 р.
Більшість чоловіків та жінок працювала на аварійних роботах з 26 квітня 1986 року по кінець травня (349 та 71
особа відповідно), причому частка чоловіків була вірогідно більшою. В інші місяці 1986 року та починаючи з
1987 року, навпаки, відносне число жінок, залучених до ЛНА, перебільшувало частку чоловіків. Чоловіки-УЛНА
всіх професій перебували в зоні ризику розвитку ССЗ, причому достовірний зв’язок з ГХ відзначено у службовців силових структур, з ІХС – у ІТР і будівельників, а з інфарктом міокарда – у водіїв. Ризик розвитку ГХ в
перші 10 років після аварії був у 4,6 раза вище у службовців МВС, ВВ і РА, які працювали в м. Прип’ять і/або на
ЧАЕС звичайним (невахтовим) методом порівняно з особами інших професій та умов праці. Ризик розвитку ІХС
в перші 15 років був вищим у 8,2 раза в ІТР, які працювали в 30-км зоні, порівняно з іншими УЛНА, а інфаркту
міокарда – впродовж всього періоду спостереження в 6,4 раза вище у водіїв-УЛНА, які працювали в 30-км зоні
вахтовим методом. У жінок-УЛНА ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був в 2,1 раза нижчим у тих,
хто працював у сфері обслуговування (працівники кухні, торгівлі, економісти і бухгалтери, зв’язківці тощо)
порівняно з представницями будь-якої іншої професії, а ІХС в перші 15 років після аварії – вищий у лікарів і
медичних сестер та УЛНА інших професійних категорій, які працювали вахтовим методом. Жінки, які працювали вахтовим методом мали в 4,8 раза вищий ризик розвитку інфарту міокарда, ніж ті, хто працював протягом
певного терміну з наступним виведенням із зони аварії.
Висновки. Для більш точної оцінки радіаційного впливу на серцево-судинну систему осіб, які брали участь в
ЛНА на ЧАЕС, слід не обмежуватися тільки порівнянням ефектів з неопроміненим населенням, але брати до уваги професійну належність УЛНА, терміни перебування в зоні аварії і характер праці.
Ключові слова: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, іонізуюче випромінювання, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарду, умови праці, професійні групи.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 350–366. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-350-366
 повний текст
|
