|
В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова,
Л. О. Гончар, І. В. Трихліб, C. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, В. Г. Боярський,
К. В. Грищенко, В. М. Полянська, І. В. Дмитренко
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ПРОГНОЗ ПЕРЕБІГУ ГОСТРИХ ЛІМФОБЛАСТНИХ ЛЕЙКЕМІЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ У ДІТЕЙ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЧИН ПЕРЕРВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ
Мета: оцінити стан кістковомозкового кровотворення залежно від причин і тривалості перерв при проведенні
стандартної хіміотерапії за протоколом BFM-ALL для прогнозу перебігу гострих лімфобластних лейкемій (ГЛЛ)
у дітей, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 34 хворих на ГЛЛ на 5 етапах програмної хіміотерапії. Вивчали клінічну симптоматику, показники гемограм і мієлограм. Враховували дози опромінення на кістковий мозок, ініціальне число лейкоцитів, варіанти та прогноз перебігу ГЛЛ. Оцінювали кількість днів зупинок при проведенні хіміотерапії,
вид і частоту ускладнень (септичні процеси, фебрильну нейтропенію, токсичний гепатит, ступінь гранулоцитопенії) та прогноз перебігу захворювання (жива житина чи померла).
Результати. В І гострий період у хворих в кістковому мозку мали місце зміни процесів диференціювання і високий відсоток лімфобластів (86,2 ± 3,3) %. На 33-й день хіміотерапії у всіх хворих було констатовано гематологічну ремісію. У половини хворих кровотворення відновлювалось за гранулоцитарно-моноцитарним типом.
Третина хворих, у яких спостерігався еритроїдний тип гемопоезу, в подальшому померли. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між кількістю мієлокаріоцитів і прогнозом перебігу захворювання (rs = -0,49). При
проведенні хіміотерапії у дітей були перерви в лікуванні з різних причин. Число хворих з гранулоцитопенією
було більшим на 1-й і 2-й фазі протоколу І та протоколі М, і це співпадало з більшою частотою ускладнень. Встановлено зворотні кореляційні зв'язки між прогнозом перебігу ГЛЛ і сумою днів перерв між протоколом М та 1-ю
фазою протоколу ІІ (rs = -0,56), а також тривалістю 2-ї фази протоколу ІІ (rs = -0,62). Доза на кістковий мозок
у дітей дорівнювала (5,37 ± 1,23) мЗв. Не визначено зв'язку між дозами опромінення хворих, варіантами ГЛЛ і
перебігом захворювання.
Висновки. Прогноз перебігу ГЛЛ у дітей залежить від типу відновлення кровотворення та причин перерв при
проведенні стандартної хіміотерапії. В основі визначених змін лежать механізми взаємодії між функціонуванням гемопоезу, мікрооточенням та їх регуляцією, що є підгрунтям для подальшого вивчення.
Ключові слова: діти, гострі лімфобластні лейкемії, кровотворення, програмна хіміотерапія, причини перерв, прогноз перебігу, аварія на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 335–349. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-335-349
 повний текст
|
