Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова,
Л. О. Гончар, І. В. Трихліб, C. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, В. Г. Боярський,
К. В. Грищенко, В. М. Полянська, І. В. Дмитренко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ПРОГНОЗ ПЕРЕБІГУ ГОСТРИХ ЛІМФОБЛАСТНИХ ЛЕЙКЕМІЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ У ДІТЕЙ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЧИН ПЕРЕРВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ

Мета: оцінити стан кістковомозкового кровотворення залежно від причин і тривалості перерв при проведенні стандартної хіміотерапії за протоколом BFM-ALL для прогнозу перебігу гострих лімфобластних лейкемій (ГЛЛ) у дітей, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 34 хворих на ГЛЛ на 5 етапах програмної хіміотерапії. Вивчали клінічну симптоматику, показники гемограм і мієлограм. Враховували дози опромінення на кістковий мозок, ініціальне число лейкоцитів, варіанти та прогноз перебігу ГЛЛ. Оцінювали кількість днів зупинок при проведенні хіміотерапії, вид і частоту ускладнень (септичні процеси, фебрильну нейтропенію, токсичний гепатит, ступінь гранулоцитопенії) та прогноз перебігу захворювання (жива житина чи померла).
Результати. В І гострий період у хворих в кістковому мозку мали місце зміни процесів диференціювання і високий відсоток лімфобластів (86,2 ± 3,3) %. На 33-й день хіміотерапії у всіх хворих було констатовано гематологічну ремісію. У половини хворих кровотворення відновлювалось за гранулоцитарно-моноцитарним типом. Третина хворих, у яких спостерігався еритроїдний тип гемопоезу, в подальшому померли. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між кількістю мієлокаріоцитів і прогнозом перебігу захворювання (rs = -0,49). При проведенні хіміотерапії у дітей були перерви в лікуванні з різних причин. Число хворих з гранулоцитопенією було більшим на 1-й і 2-й фазі протоколу І та протоколі М, і це співпадало з більшою частотою ускладнень. Встановлено зворотні кореляційні зв'язки між прогнозом перебігу ГЛЛ і сумою днів перерв між протоколом М та 1-ю фазою протоколу ІІ (rs = -0,56), а також тривалістю 2-ї фази протоколу ІІ (rs = -0,62). Доза на кістковий мозок у дітей дорівнювала (5,37 ± 1,23) мЗв. Не визначено зв'язку між дозами опромінення хворих, варіантами ГЛЛ і перебігом захворювання.
Висновки. Прогноз перебігу ГЛЛ у дітей залежить від типу відновлення кровотворення та причин перерв при проведенні стандартної хіміотерапії. В основі визначених змін лежать механізми взаємодії між функціонуванням гемопоезу, мікрооточенням та їх регуляцією, що є підгрунтям для подальшого вивчення.
Ключові слова: діти, гострі лімфобластні лейкемії, кровотворення, програмна хіміотерапія, причини перерв, прогноз перебігу, аварія на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 335–349. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-335-349

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини