|
В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. Т.Володіна, Л О. Ляшенко, Н. М. Цвєткова, І. В. Трихліб,
Т. О.Черниш, В. Г. Боярський, Л. О Гончар, Н. В. Кавардакова
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ, ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ТА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ДІТЕЙ З ГІПЕРМОБІЛЬНІСТЮ СУГЛОБІВ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Мета: встановити види та частоту стигм дизембріогенезу у дітей з гіпермобільністю суглобів з урахуванням
клініко-лабораторних особливостей, генетичної компоненти та ендокринної регуляції цих розладів у віддалений післяаварійний період.
Матеріали і методи. Обстежено 109 дітей – жителів контамінованих радіонуклідами територій, з проявами
дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Враховували хвороби у родоводі, скарги дітей на осалгії, переломи кісток в
анамнезі, кісткові стигми дизембріогенезу, наявність гіпермобільності суглобів, вид соматичної патології,
біохімічні показники крові (рівень кальцію, лужної фосфатази, загального білка, холестерину, креатиніну,
заліза, феритину), рівень кортизолу, вільного тироксину, тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ), склад вільних
амінокислот в сечі та дози опромінення.
Результати. Дози опромінення дітей з ДСТ коливались від (0,37 ± 0,11) мЗв до (0,56 ± 0,10) мЗв і не відрізнялись від доз осіб без ДСТ. Гіпермобільність суглобів (ГМС) у дітей корелювала з наявністю у родоводі онкологічних захворювань (rs = 0,53) і варикозної хвороби нижніх кінцівок (rs = 0,40) (р < 0,05). Частота осалгій,
швидкої втомлюваності і переломів кісток була вищою у дітей з ДСТ. На першому місці у цих дітей знаходились
частота аномалій розвитку зубощелепної системи (38,5 %). Частка дітей з ГМС ІІ ступеня з плоскостопістю була нижчою (rs = 0,42), а з деформацією нижніх кінцівок – вищою (rs = 0,68) (р < 0,05), ніж у групі контролю.
Дефіцит заліза, феритину і лімфоцитози спостерігались частіше у дітей з ДСТ, ніж в групі порівняння (р < 0,05).
У дітей з ДСТ був підвищеним вміст оксипроліну, лізину, проліну і виявлявся дефіцит гліцину, тобто спостерігався дисбаланс амінокислот, які входять до складу колагену, переважання катаболічних процесів над анаболічними. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем ТТГ і ступенем ГМС (rs = 0,49), хоча значення концентрації ТТГ в крові цих дітей не перевищували референтні (максимальні величини становили 3,3 мкМЕ/мл).
Висновки. Визначені зміни у складі амінокислот, ферокінетичних процесах, показниках функції щитоподібної
залози можуть впливати на колагеноутворення, структуру органічного матриксу кісткової тканини та суттєво дерегулювати процеси кровотворення, що може лежати в основі механізмів розвитку онкогематологічної патології.
Ключові слова: діти, дисплазія сполучної тканини, гіпермобільність суглобів, стигми дизембріогенезу, амінокислоти, залізо, ендокринна регуляція, дози опромінення.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 322–334. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-322-334
 повний текст
|
