ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Д. А. Базика¹, О. О. Литвиненко¹, С. Г. Бугайцов¹, Г. Ф. Шахрай¹, І. І. Данилюк²

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова», вул. Пирогова, 46, м.Вінниця, 21018, Україна

АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ І ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: вивчення характеру структурних і функціональних змін у щитоподібній залозі у хворих зі злоякісними новоутвореннями молочних залоз, які постраждали від аварії на ЧАЕС.
Матеріал та методи. Обстежено 80 пацієнток зі злоякісними новоутвореннями молочних залоз віком 27–85 років. У 78 хворих діагностовано рак молочної залози (РМЗ) з різними стадіями розповсюдженості пухлинного процесу. Учасниць ліквідації наслідків аварії було 12 осіб, мешканок радіаційно-забруднених територій – 68. Мамографію виконували за допомогою мамографів Senographe 700 T and 800 Tsm (фірма GE Medical Systems). Ехографічне дослідження структури молочних і щитоподібних залоз проводили на УЗ-апаратах Nemio XG SSA-580. Комп’ютерну томографію виконували на мультидетекторному комп’ютерному томографі 64 КТ «LightSpeed VCT», МРТ – на магнітно-резонансному томографі «Magnetom Vision Plus 1,5 T». Для трепанобіопсії застосовували спеціальні голки в комплексі з біопсійним пістолетом системи «Magnum». Вивчали функціональний стан щитоподібної залози шляхом вивчення рівня тиреоїдних гормонів в периферичній венозній крові.
Результати. Результати проведеного УЗ-дослідження щитоподібних залоз (ЩЗ) та маркерів, які характеризують їх функціональний стан у жінок, хворих на РМЗ, свідчать, що у 60 пацієнток із 80, які звернулися за допомогою з приводу різних форм РМЗ та були обстежені в умовах клініки, виявлено наявність структурних змін в ЩЗ, що становить 75 %.
Висновки. Структурні зміни в щитоподібній залозі у пацієнток, хворих на РМЗ, які вважаються потерпілими від аварії на ЧАЕС, діагностовано у 75 % випадків, із них до обстеження в умовах клініки 71,25 % пацієнток раніше не знали про наявність патологічних змін в щитоподібній залозі. У структурі виявлених патологічних змін в щитоподібній залозі 47,5 % становить вузловий зоб, 10 % – дрібні гідрофільні та дрібні фіброзно змінені ділянки, 3,75 % – раніше перенесені оперативні втручання з приводу видалення щитоподібної залози, 3,75 % – хронічний тиреоїдит, 7,5 % – хронічний аутоімунний тиреоїдит, 2,5 % – кістозні зміни у щитоподібній залозі, 3,75 % – вузловий зоб і хронічний аутоімунний тиреоїдит.
Ключові слова: злоякісні новоутворення, молочна залоза, щитоподібна залоза, рак молочної залози, структурні показники, функціональні показники, аварія на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 312–321. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-312-321

повний текст