ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Д. А. Базика¹, М. О. Воробйов², І. Л. Кечін³, О. М. Воробйов², О. В. Шмикова²

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Комунальна підприємство «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради, вул. Культурна, 177а, м. Запоріжжя, 69040, Україна
³Запорізький державний медичний університет, пр!т Маяковського, 26, м. Запоріжжя, 69035, Україна

РАДІОТЕРМОМЕТРИЧНА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ХІМІОПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ПОРОЖНИНИ РОТА, РОТОВОЇ ТА ГОРТАННОЇ ЧАСТИН ГЛОТКИ ЗАНЕДБАНИХ (III, IVА ТА IVВ) СТАДІЙ

Мета: покращення результатів хіміопроменевого лікування хворих на місцево-розповсюджений рак порожнини рота, ротової та гортанної частин глотки шляхом радіотермометричного контролю та індивідуалізації кількості етапів індукційної радіосенсибілізуючої поліхіміотерапіїї до променевого лікування або одночасного застосування цих методів.
Матеріали та методи. Дослідження базується на результатах лікування і наступного спостереження за 280 хворими з морфологічно підтвердженим діагнозом раку слизової оболонки порожнини рота, ротової та гортанної частин глотки III, IVА та IVВ стадій за відсутності віддалених метастазів. Хворі були розподілені на 6 груп, залежно від виду виконаного хіміопроменевого лікування. У групах виділені контрольні та досліджувані підгрупи. У контрольних підгрупах прийняття рішень щодо подальшого лікування приймали на підставі оцінки ефективності за шкалою RECIST 1.1, а у досліджуваних – на підставі змін показників радіотермометрії (РТМ) у пухлинному осередку і метастазах. В програму дослідження входили клінічні обстеження згідно зі стандартами, РТМ, імунологічні дослідження, статистичний аналіз (графічна функція виживання за Kaplan-Meier).
Результати. В групах з внутрішньоартеріальною поліхіміотерапією (ВА ПХТ) до початку променевої терапії у хворих з пухлинами порожнини рота і ротоглотки 3-річна виживаність статистично вища у хворих з системними курсами ПХТ. У групах хворих на злоякісні пухлини гортаноглотки отримані протилежні результати. При порівнянні функцій виживання хворих, у котрих використовувався системний режим ПХТ, але в різних комбінаціях хіміопрепаратів, видно, що використання схем з поліплатиленом ефективніше, ніж схем з цисплатином, у лікуванні хворих зазначених локалізацій. При поглибленому аналізі цих груп виявлено, що за графіками функція виживання хворих у досліджуваних підгрупах вища порівняно з виживанням у групах і контрольних підгрупах.
Висновки. Алгоритм індивідуалізації на основі РТМ контролю помітно впливає на якість і результати лікування хворих на місцево-розповсюджений рак порожнини рота, ротової та гортанної частин глотки. РТМ може бути використана як метод контролю лікування злоякісних новоутворень зазначених локалізацій в комплексі зі стандартними методами дослідження. Застосування ВА ПХТ з наступною променевою терапією при лікуванні хворих з раковими пухлинами слизової порожнини рота і ротоглотки має переваги та дозволяє отримати оптимальний лікувальний ефект у порівнянні з системними режимами. Застосування індукційної системної поліхіміотерапії з поліплатиленом при лікуванні хворих з раковими пухлинами гортаноглотки має переваги перед використанням ВА ПХТ та системної хіміотерапії з цисплатином.
Ключові слова: злоякісні новоутворення порожнини рота, ротової та гортанної частин глотки, хіміопроменеве лікування, радіотермометрія, РТМ.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 296–311. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-296-311

повний текст