|
М. В. Красносельський, Л. І. Сімонова, В. З. Гертман, О. С. Пушкар, Т. С. Завадська
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», вул. Пушкінська, 82, 61024, г. Харків, Україна
ТКАНИННІ ІМУННІ КЛІТИНИ ТА ЇХ РОЛЬ У ПРОЦЕСАХ ЗАГОЄННЯ ІНФІКОВАНИХ ПРОМЕНЕВИХ ВИРАЗОК ПРИ ВПЛИВІ ФОТОДИНАМІЧНОЇ ТЕРАПІЇ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Мета: вивчення впливу антибактеріальної ФДТ на динаміку тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 і тканинних макрофагів ED1 в тканинах інфікованої променевої виразки на етапах спонтанного загоєння і при лікуванні
ФДТ.
Матеріали і методи. Інфіковану променеву виразку моделювали шляхом локального рентгенівського опромінення шкіри стегна щура в дозі 85,0 Гр з подальшим нанесенням на поверхню виразки бактеріальної суспензії. ФДТ проводили за допомогою фотонного апарату «Барва-LED/630» і фотосенсибілізатора метиленового
синього. Вплив ФДТ на стан клітинного імунітету визначали за допомогою імуногістохімічного методу за показниками кількісного вмісту нейтрофільних лейкоцитів CD18 і макрофагів ED1 на етапах загоєння інфікованої
променевої виразки.
Результати. В процесі спонтанного загоєння променевої виразки (контроль І) динаміка змін відносного об’єму
тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 та макрофагів ED1 в зоні ураження, зниження індексу CD18/ED1 у
понад 2 рази свідчили, що перемикання нейтрофільної реакції на макрофагальну відбувалося до 52-ї доби
спостереження При інфікуванні променевої виразки S. аureus (контроль ІІ) перемикання нейтрофільної реакції
на макрофагальну не відбулося протягом всього періоду спостереження. При застосуванні ФДТ у разі інфікованої S. аureus променевої виразки (дослідна група) зниження індексу CD18/ED1 визначалося починаючи з 21-ї
доби спостереження.
Висновки. Позитивний ефект антибактеріального методу ФДТ інфікованих S. аureus променевих виразок проявлявся повною мікробною деконтамінацією рани, скороченням фаз ранового процесу, повним загоєнням променевої виразки. Застосування ФДТ призводило до загибелі бактерій, зниження кількості нейтрофільних лейкоцитів і збільшення макрофагів у зоні ураження, перемикання нейтрофільної реакції на реакцію моноцитарно-макрофагальних клітин вже на ранніх стадіях загоєння.
Ключові слова: фотодинамічна терапія, фотосенсибілізатор, фотодіоди, інфіковані променеві виразки.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 250–260. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-250-260
 повний текст
|
