ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

К. М. Логановський, В. В. Талько, О. В. Камінський, Д. Є. Афанасьєв, С. В. Масюк, Т. К. Логановська, Г. Й. Лавренчук

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

НЕЙРОЕНДОКРИННІ ЕФЕКТИ ПРЕНАТАЛЬНОГО ОПРОМІНЕННЯ РАДІОАКТИВНИМ ЙОДОМ (огляд)

Передумова. Нейроендокринні ефекти пренатального опромінення радіоактивним йодом при аваріях на ядерних реакторах є одним з ключових питань радіаційної медицини і радіаційної безпеки через виключну радіо-чутливість організму, що розвивається.
Мета роботи. Проаналізувати сучасні епідеміологічні, клінічні та експериментальні дані стосовно нейроендокринних ефектів пренатального опромінення 131I.
Об’єкт і методи дослідження. Пошук у реферативній медико-біологічній базі даних PubMed/MEDLINE, Google Scholar та ручний пошук відповідних джерел інформації.
Результати. Отримано оцінки поглинутих доз внутрішньоутробного опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом на основі Публікації 88 МКРЗ, оцінки ефективних доз опромінення ембріона і плода, а також оцінки еквівалентних доз на головний мозок при опроміненні in utero, які потребують уточнення. Представлено доказові дані щодо радіаційно асоційованого зменшення окружності голови і грудної клітини при народженні, а також щодо радіаційно асоційованого ексцесу великовузлового зобу та, можливо, раку щитоподібної залози після пренатального опромінення радіонуклідом 131І. Дані щодо внутрішньоутробного ураження головного мозку суперечливі, але більшість дослідників поділяє точку зору про наявність когнітивних і емоційно-поведінкових розладів внаслідок пре- і постнатального опромінення і психосоціальних причин. Відмічено зростання неракових ендокринних захворювань та судинно-дегенеративної патології сітківки ока. Вперше створено експериментальну модель внутрішньоутробного опромінення 131І щурів Вістар, яка екстраполює радіонейроембріологічні ефекти у щурів на осіб, внутрішньоутробно опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи. Віддалені нейропсихіатричні та ендокринні ефекти можуть бути зумовлені відносно короткочасним впливом іонізуючого випромінювання, рівень якого раніше вважався безпечним. Обґрунтовано необхідність нейропсихіатричного та ендокринологічного моніторингу за внутрішньоутробно опроміненими внаслідок Чорнобильської катастрофи особами протягом усього їхнього життя. Ключовим напрямком у подальшому дослідженні радіаційних ефектів, особливо пов’язаними з малими дозами радіації, є експериментальні дослідження на тваринах. Найбільш актуальними нині є подальші експериментально-клінічні нейрорадіобіологічні дослідженння спрямовані на вивчення впливу іонізуючого випромінювання на гіпокампальний нейрогенез.
Ключові слова: ¹³¹І, пренатальне опромінення, віддалені ендокринні та нейропсихіатричні ефекти, Чорнобильська катастрофа, патогенез.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 20–52. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-20-52

повний текст