ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

А. Є. Присяжнюк¹, Д. А. Базика¹, А. Ю. Романенко¹, З. П. Федоренко², М. М.Фузік¹, Н. А. Гудзенко¹,
Н. К. Троцюк¹, Л. О. Гулак², Є. Л. Горох², А. Ю. Рижов³, О. М. Хухрянська¹, С. А. Даневич¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,Україна
²Національний інститут раку, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ, 03022, Україна
³Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 65, м. Київ, 01033, Україна

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ

Мета: оцінка можливого впливу аварії на Чорнобильській АЕС на рівень захворюваності на рак молочної залози у жіночого населення України в цілому і в окремих групах постраждалих. Об’єкт дослідження: жіноче населення України в цілому і окремі групи постраждалих – жінки-учасниці ліквідації наслідків аварії (УЛНА) у 1986–1987 рр., евакуйовані із зони відчуження та мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій.
Методи дослідження: статистичні, математичні, картографічні.
Результати. Поточне дослідження, що охоплює значний часовий період (1976–2016 рр.), виявило стійку часову і територіальну агломерацію областей з більш високим рівнем захворюваності на рак молочної залози в південних і південно-східних регіонах України. Нижчий – у західних і північних регіонах. Спостерігається стабільне зростання рівня захворюваності, але в останні роки це зростання уповільнилось. Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на рак молочної залози жіночого населення України впродовж 30 років після Чорнобильської аварії в цілому залишається стабільною. Разом з тим відмічено істотне зростання частоти цієї патології в групах постраждалого населення, особливо жінок – УЛНА.
Висновки. Визначена стійка агломерація областей з високими рівнями захворюваності на півдні та південному сході, низькими – на заході та півночі країни. Динаміка захворюваності на рак молочної залози в Україні в цілому характеризується стійким зростанням, хоча в останні роки її темпи дещо знизились. Серед окремих груп населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА, евакуйовані жінки із зони відчуження, мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій), тільки у жінок-ліквідаторів 1986–1987 рр. участі відмічено суттєве зростання захворюваності на рак молочної залози, яке перевищує національні показники у 1,3–1,6 раза.
Ключові слова: захворюваність на рак молочної залози, мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій, жінки-ліквідатори, евакуйовані, вікові показники, стандартизовані показники, стандартизоване співвідношення захворюваності.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 10–19. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-10-19

повний текст