ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. А. Прилипко¹, М. М. Морозова¹, І. В.Бондаренко¹, О. О.Петриченко²,
О. М. Романенко³, К. К. Туз¹, Ю. Ю. Озерова¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,Україна
²Національна академія медичних наук України, вул. Герцена, 12, м. Київ, 04050,Україна
³Виробниче підприємство «Рівненська АЕС», м. Вараш, Рівненська обл., 34400, Україна

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ РІВНЕНСЬКОЇ АЕС НА ПРИРОДНЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Мета: оцінка впливу діяльності Рівненської атомної електростанції (РАЕС) на навколишнє середовище зони спостереження (ЗС) за показниками екологічного та радіаційного моніторингів в динаміці 2011–2017 рр. як складової системи радіаційної безпеки.
Матеріали і методи. Для оцінки навколишнього середовища ЗС виробничого підприємства «Рівненська АЕС» було проведено аналіз даних географічних і природних особливостей її території. Оцінка екологічної та радіаційної ситуації ЗС проведена за даними систем моніторингів «РАЕС» і ряду державних установ Рівненської області в динаміці 2011–2017 рр.. Вивчена думка населення ЗС щодо впливу РАЕС на навколишнє середовище. Вибіркову сукупність опитаних розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС, похибка вибірки не перевищувала 7,0 %. Дані соціологічного опитування населення було обчислено за допомогою статистичних програм.
Результати. Радіаційний вплив РАЕС на довкілля пов’язаний з викидами та скидами радіоактивних речовин, утворених у виробничому циклі. В динаміці сумарний індекс скиду радіонуклідів до р. Стир, починаючи з 2011 року, має виражену тенденцію до зниження з 2,11 % до 0,18 %. Максимальні концентрації радіонуклідів (⁶⁰Co, ¹³⁷Cs) в трьох точках відбору проб по течії річки Стир в динаміці 2011–2016 рр. складають близько тисячних відсотка, а ¹³¹I – сотих відсотка від допустимого значення за Нормами радіаційної безпеки України. Викиди інертних радіоактивних газів, довгоживучих нуклідів в атмосферне повітря до ліміту викидів складають менше 0,2 %, викиди йоду – 0,01 %. Середні концентрації радіонуклідів в атмосферному повітрі населених пунктів ЗС РАЕС не перевищують гранично допустимих концентрацій (ГДК). Концентрації хімічних забруднюючих речовин у скидах РАЕС до р. Стир в динаміці 2012–2017 рр. не перевищували гранично допустимих концентрацій. Сумісні скиди комунальних підприємств ЗС та РАЕС обумовлюють в р. Стир підвищений вміст показника біохімічного споживання кисню, амонію сольового, значення яких перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського використання. Перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі поселень за досліджуваними забруднюючими речовинами не спостерігалось. За даними опитування населення головними факторами, що визначають екологічну ситуацію за місцем проживання, є радіаційне забруднення територій внаслідок аварії на ЧАЕС та діяльність РАЕС, що обумовлює відчуття тривожності. Встановлені коефіцієнти кореляції між показником тривожності та оцінками екологічної ситуації населенням.
Висновки. Вміст радіонуклідів у викидах і скидах, утворених у виробничому циклі РАЕС в умовах повсякдення, не перевищує допустимих величин НРБУ-97. Основними джерелами забруднення хімічними речовинами поверхневих водойм в ЗС є сумісні скиди колективних господарств і РАЕС. Більш високий коефіцієнт кореляції між показниками тривоги і соматизації та показником сфери довкілля у сільського населення порівняно з міським. Комбінована дія екологічних, радіаційних і психологічних чинників на населення ЗС РАЕС обумовлює необхідність вивчення стану здоров’я останнього.
Ключові слова: навколишнє середовище, зона спостереження АЕС, екологічний моніторинг, громадська думка.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 131–149. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-131-149

повний текст