|
Н. В. Гунько, Н. В. Короткова, Я. Ю. Засоба
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ НАЙБІЛЬШ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ В РІЗНІ ЧАСИ
Мета: за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. та станом на 01.01.2017 р. щодо чисельності та структури населення територій країни, що були визнані найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначити існуючі демографічні проблеми.
Об’єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Народицький,
Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський та Поліський райони Київської області, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області, Козелецький та Ріпкинський райони Чернігівської області) і населення України в цілому (контроль).
Матеріали і методи дослідження. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю і віком станом на 01.01.2017 р., а також Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи дослідження.
Результати. Найбільш РЗТ України значно різняться як за чисельністю населення, так і за його структурою.
Співвідношення за статтю та віковими групами населення РЗТ, як і України, змінюються в часі. Загальний силует піраміди України свідчить, що у 2017 р. відбулося збільшення частки у населенні осіб у віковій групі понад 60 років, а на РЗТ їх однолітки досить швидко йдуть з життя. На РЗТ має місце і суттєва регіональна варіація
рівнів постаріння населення.
Висновки. Аналіз кутів нахилу граней до основи пірамід свідчать, що як у 2001, так і в 2017 році, з усіх досліджуваних територій найшвидше зміна чисельності поколінь відбувалася у Рокитнівському та Сарненському районах.
Ключові слова: аварія на Чорнобильській АЕС, радіоактивно забруднені території, вікова та статева структура населення.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 109–120. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-109-120
 повний текст
|
