Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

А. В. Куцак

Запорізький державний медичний університет, пр-т Маяковського, 26, м. Запоріжжя, 69035,Україна

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ЗАЗНАЄ ОПРОМІНЕННЯ ВІД ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ (огляд літератури)

Проведено аналіз наукової літератури з метою узагальнення даних багаторічних досліджень опромінення населення природними джерелами іонізуючого випромінювання. З метою оцінки сучасного стану проблеми забезпечення радіаційного захисту населення України від природних джерел випромінювання проаналізовано наукові підходи і принципи теорії протирадіаційного захисту на прикладі рекомендацій провідних міжнародних організацій та вітчизняної специфіки обмеження опромінення від природних джерел. Висвітлено основні історичні етапи введення національних нормативів з обмеження опромінення людей за рахунок окремих природних джерел випромінювання. Наведено результати досліджень закордонних і вітчизняних учених щодо природної радіоактивності об'єктів довкілля і середовища життєдіяльності людини.
  За даними Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН), середньосвітова річна ефективна доза опромінення на душу населення від природних джерел складає 2,4 мЗв, що становить 46 % сумарної дози опромінення людини. В Україні доза від природних джерел опромінення становить 3,5 мЗв · рік-1, що визначає 60 % сумарної дози опромінення населення.
  За даними НКДАР ООН, середньосвітова річна доза опромінення людини від усіх чинників складає 5,2 мЗв · рік-1. При цьому природна компонента з урахуванням техногенно-підсиленого фону вносить в сумарну дозу 4,2 мЗв · рік-1, а в ній основною складовою є радон-222 – 1,5 мЗв · рік-1. В Україні сумарна доза опромінення населення трохи більша і складає 5,9 мЗв · рік-1, а внесок природної складової з урахуванням техногенно-підсиленого фону значно вищий і досягає 5,1 мЗв · рік-1. Частка радону-222 в ній складає 2,4 мЗв · рік-1.
  Приділена увага переоцінці величини радіаційних ризиків, обумовлених радоном, що послужило основою для вдосконалення підходів, спрямованих на забезпечення радонобезпеки для населення. Радон є найбільш визначальним радіаційним фактором для населення, що потребує ретельного регулюючого контролю за допомогою державних програм.
Ключові слова: природна радіоактивність, опромінення населення за рахунок природних джерел випромінювання, радіаційна безпека населення, радонова проблема.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 49–60. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-49-60.

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини