|
В. О. Сушко, О. О. Колосинська, О. М. Татаренко, Г. А. Незговорова, Ж. М. Берестяна,
С. І. Устінов, Д. Д. Гапеєнко
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
ПРОБЛЕМИ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПРИЗВЕЛИ ДО ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА СМЕРТІ ВНАСЛІДОК ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ В УМОВАХ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯАВАРІЙНОМУ ПЕРІОДІ
Передумови. Чорнобильська катастрофа (ЧКТ) призвела до радіаційного опромінення великої кількості людей. Серед них – персонал Чорнобильської АЕС та працівники супровідних організацій, спеціалісти з питань
ядерної безпеки, учасники робіт з ліквідації наслідків аварії різних спеціальностей, у тому числі військовослужбовці, мешканці міста Прип’ять та 30 км зона відчуження ЧАЕС (включаючи дітей), які були евакуйовані в
перші дні після аварії та населення радіоактивних забруднених територій. Втрата здоров’я та працездатності, а також випадки смерті внаслідок впливу радіаційного опромінення в умовах ЧКТ при виконанні професійних,
військових або службових обов’язків та / або проживанні на радіоактивно забруднених територіях, отримуючи додаткову дозу опромінення не з власної провини, вимагають розробки спеціальної форми медичної експертизи як частини системи медичного соціального захисту для цих контингентів.
Метою дослідження було проаналізувати стан медичної та соціальної експертизи для встановлення зв’язку захворювань, що призводять до інвалідності та смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для дорослого населення, та визначити основні напрямки удосконалення цієї системи.
Матеріал і методи.Проведений аналіз стану медичної експертизи зв’язку захворювань, інвалідності та причин смерті постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому післяаварійному періоді впродовж
2013–2017 років (26142 медичні експертні справи).
Результати та висновки Визначено, що загальна кількість постраждалого населення за період 2007–2018 рр. скоротилася на 26,05 % або на 657 988 осіб. Має місце стрімке зростання кількісті постраждалих категорії
1 – з 40106 у 1995 році до 107115 у 2018 році. Впродовж 2013–2017 рр. встановлена висока частота розгляду медичних експертних справ щодо випадків раку (51,49 %) та смертей (34,99 %). Первинна медична експертиза
у 35,12% випадків була проведена для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2А, 3А) та у 41,99 % випадків для потерпілих, які проживають у зоні підвищеного радіологічного контролю (категорія 4 В). При первинній медичній експертизі частота розгляду випадків смерті для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А становила 30,65 %, категорія 3А – 15,97 %, категорія 4-В – 23,75 % випадків. Частка медичної експертизи випадків смерті була найвищою для 1 категорії – 79,14 % випадків. Визначені невирішені питання проведення експертизи зв’язку захворювань деяких категорій постраждалих (рак щитовидної залози у осіб, які
втратили статус потерпілих після досягнення повноліття, визначення чинності статусу постраждалого категорії
4-В), що вимагає змін та доповнень до законодавчої бази.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, медична експертиза зв’язку захворювань, інвалідності і причин смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 471–480. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-471-480.
 повний текст
|
