ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. Берковський¹,², Г. Ратіа¹,², Ю. Бончук¹,²

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної Академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, Україна, 04050
²Науково-дослідний інститут радіаційного захисту Академії технологічних наук України, вул. Мельникова, 53, м. Київ, Україна, 04050

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РАДІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПІСЛЯ ЗНАЧНИХ ВИКИДІВ РАДІОНУКЛІДІВ У НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Ядерні установки можуть містити великий обсяг радіоактивного матеріалу, а надзвичайна ситуація, спричинена аварією, стихійним лихом або зловмисною дією, може призвести до неконтрольованих викидів радіонуклідів у навколишнє середовище. У статті міститься короткий огляд індивідуального радіологічного моніторингу у випадках значних викидів радіонуклідів у навколишнє середовище та представлена нова Доповідь 92 Міжнародної комісії з радіаційних одиниць і вимірювань (МКРО) з питань радіаційного моніторингу для захисту населення після значних викидів радіонуклідів у навколишнє середовище. Доповідь 92 була підготовлена з урахуванням результатів НДР «Розробка програми радіаційно-гігієнічного моніторингу для радіологічного захисту людини при радіаційних аваріях та актах ядерного тероризму», що виконувалась у лабораторії дозиметрії внутрішнього опромінення ННЦРМ НАМН України у 2016–2018 рр. Комітет з підготовки Доповіді очолював науковий керівник цієї НДР, до складу Комітету входили провідні експерти з Великобританії, Італії, Китаю, Німеччини, Росії, Словенії, США, України, Японії та Міжнародного агентства з атомної енергії. Підготовка Доповіді 92 підтримана Агентством із захисту навколишнього середовища США, Комісією з ядерного регулювання США, Міністерством енергетики США, НАМН України та Науково-дослідним інститутом радіаційного захисту АТН України.
Ключові слова: радіологічний моніторинг, ядерні або радіологічні надзвичайні ситуації, радіаційне опромінення, програми моніторингу, індивідуальний моніторинг.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 37–48. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-37-48.

повний текст