Н. С. Домбровська, О. М. Настіна, В. І. Волошко, О. Я. Плескач
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ МІОКАРДА В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ЙОДНОГО ПЕРІОДУ, ЯКІ ЗАХВОРІЛИ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
Мета: вивчити показники структурно-функціональних змін міокарда в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС йодного періоду, які були опромінені в молодому віці та захворіли на цукровий діабет 2 типу.
Матеріали та методи. Обстежено 111 УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, опромінених у молодому віці (18–35
років), які були розподілені на дві групи: група I (основна) – 66 осіб, які хворіють на ЦД 2 типу; група II
(порівняння) – 45 осіб за наявності незміненого глюкозотолерантного тесту. Дози зовнішнього опромінення
становили 10,0–860,0 мЗв. Група III (нозологічного контролю) – 20 осіб, які страждають на ЦД 2 типу, але не
зазнали дії іонізуючого випромінювання (ІВ); IV – нормативна група. За віком, соціодемографічними показниками та рівнем освіти групи обстежуваних статистично не відрізнялись. Ехокардіографію і допплерехокардіографію проводили в одно- та двомірному режимах згідно з рекомендаціями European Association of
Echocardiography. Концентрацію загального адипонектину і прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) визначали
імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою програмного забезпечення Місrosoft® Ехсel 2002.
Результати. В УЛНА на ЧАЕС йодного періоду з ЦД 2 типу процеси ремоделювання міокарда відбувалися за рахунок достовірного збільшення лінійних показників. Об’ємні показники (КДО, КСО та їх індекси) знаходилися в
межах гранично допустимого рівня, проте достовірно перевищували їх значення в осіб нормативної групи. Мало місце збільшення маси міокарда лівого шлуночка та його індексів з формуванням структурно-геометричних
змін, переважно, у вигляді концентричної гіпертрофії зі зменшенням скоротливої здатності міокарда. Переважна більшість основних морфометричних показників міокарда не мала відмінностей в дозових підгрупах, в той
же час в осіб з ДЗО понад 500 мЗв частота значної гіпертрофії лівого шлуночка (ІММЛШ понад 149 г/м2) достовірно перевищувала цей показник в осіб з меншими дозами зовнішнього опромінення. При максимальних
значеннях ДЗО відмічалися більш інтенсивні фібропластичні процеси в міокарді [достовірне збільшення показника об’ємної фракції інтерстиціального колагену (ОФІК)] порівняно з особами з ДЗО до 50 мЗв. Посилення
фібропластичних процесів у міокарді мало місце і в пацієнтів груп порівняння та нозологічного контролю. В поєднанні з концентричною гіпертрофією міокарда це може підвищувати ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи. Визначено негативний кореляційний зв’язок сильного ступеня між показниками структури лівого шлуночка в діастолу і адипонектином в УЛНА йодного періоду, які хворіють на ЦД 2 типу, що
свідчить про його кардіопротективну дію. Водночас, прозапальні цитокіни ФНП-α і ІЛ-6 мали позитивний кореляційний зв’язок з основними показниками патологічного ремоделювання, що вказує на можливість їхнього
впливу на формування негативних серцево-судинних змін.
Висновки. Знижений рівень адипонектину і підвищений ФНП-α та ІЛ-6 в УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, які
хворіють на ЦД 2 типу, відіграють важливу роль як фактори прогресування геометричного ремоделювання ЛШ.
У сукупності з фібропластичними процесами (достовірне збільшення ОФІК) це може скласти підґрунтя для розвитку процесів ремоделювання міокарда, а саме концентричної гіпертрофії, що є передумовою розвитку ускладнень у серцево-судинній системі.
Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, структурно-функціональні показники міокарда, загальний адипонектин, прозапальні цитокіни, ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2018. Вип. 23. C. 302–330. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-302-330.
повний текст |