ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Н. І. Білоус¹, І. В. Абраменко¹, А. А. Чумак¹, І. С. Дягіль¹, З. В. Мартіна¹, В. Саєнко², Д. А. Базика¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна Відділ радіаційно-молекулярної епідеміології, Інститут захворювань атомного бомбардування,
²Нагасакський університет, м. Нагасакі, Японія

СПЕКТР МУТАЦІЙ ГЕНІВ TP53, SF3B1 та NOTCH1 У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ЛІМФОЦИТАРНУ ЛЕЙКЕМІЮ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЕННЯ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Мета. Проаналізувати спектр мутацій генів TP53, NOTCH1 та SF3B1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ), які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, для з’ясування можливих зв’язків між іонізуючим випромінюванням (ІВ) та ХЛЛ.
Методи. Мутації генів TP53, NOTCH1 та SF3B1 досліджували шляхом прямого секвенування в основній групі 106 хворих на ХЛЛ, які зазнали впливу ІВ внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також у контрольній групі 130 неопромінених хворих на ХЛЛ.
Результати. Частота мутацій генів TP53 і SF3B1 суттєво не розрізнялась в обох групах і становила, відповідно, 11,3 % і 10,0 % у основній та 12,7 % і 11,5 % у контрольній групі. Водночас, частота мутацій гена NOTCH1 була нижчою у пацієнтів, які зазнали впливу ІВ (6,7 % проти 17,7 % у контролі; р = 0,012). В основній групі частота мутації гена TP53 була однаковою у випадках з мутованими (11,1 %) і немутованими (11,8 %) генами варіабельних дільниць важких ланцюгів імуноглобулінів (IGHV), тоді як в контрольній групі виявлена тенденція до збільшення частоти мутацій TP53 у хворих з немутованими IGHV генами порівняно з мутованими IGHV генами (14,1 % та 5,6 %, р = 0,178). В основній групі мутації генів SF3B1 і TP53 майже у половини хворих зустрічались одночасно. Навпаки, в контрольній групі існувала взаємна ексклюзивність між наявністю мутацій генів SF3B1 і TP53 (р = 0,001). Серед пацієнтів з ХЛЛ, які зазнали впливу ІВ, виявлено два випадки з ідентичною рідкісною мутацією гена TP53 – заміщення c.665C>T (Pro222Leu). Ця заміна, ймовірно, є вродженим поліморфізмом гена TP53, що може впливати на розвиток ХЛЛ під впливом ІВ.
Висновок. Наші попередні дані свідчать, що порушення гена TP53 задіяні у розвитку ХЛЛ у хворих, опромінених під час аварії на Чорнобильській АЕС, а також про можливий зв’язок вродженої чутливості до іонізуючого випромінювання, обумовленої поліморфними варіантами TP53, з впливом радіаційного опромінення і розвитком ХЛЛ.
Ключові слова: хронічна лімфоцитарна лейкемія, мутації TP53, SF3B1, NOTCH1, іонізуюче випромінювання, аварія на Чорнобильській АЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 283–301. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-283-301.

повний текст