ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова, Л. О. Гончар,
А. С. Сергеєва, С. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, І. В. Трихліб, О. І. Маковей

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул.Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна

ВПЛИВ ДЕЯКИХ НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ ДОВКІЛЛЯ НА ВИЖИВАНІСТЬ ДІТЕЙ З ГОСТРИМИ ЛЕЙКЕМІЯМИ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Мета. Визначення впливу несприятливих чинників довкілля, в тому числі й опромінення, на виживаність дітей, хворих на гострі лейкемії, у віддалений період після аварії на ЧАЕС (2008-2017 рр.).
Матеріали і методи. Обстежено 74 дитини з гострими лейкеміями (ГЛ) (64 – з гострими лімфобластними лейкеміями (ГЛЛ)); 10 – з гострими мієлобластними лейкеміями (ГМЛ). Вплив негативних чинників навколишнього середовища оцінювали за ступенем інтегрального забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів пестицидами, важкими металами (Pb, Cu, Ni, Cr, Mn, Zn, Fe) та ізотопом цезію ¹³⁷Cs. Ці регіони ранжирували на помірно забруднену (1), забруднену (2), дуже (3) та надзвичайно (4) забруднену територію. Враховували вік дітей, показники крові, імунофенотиповий варіант гострих лейкемій, виживаність хворих і місце проживання (місто/село), рівень сироваткового феритину (СФ).
Результати. Дози опромінення дітей з ГЛ знаходились в межах від 0,4 мЗв до 35,0 мЗв (середні величини – (4,25 ± 0,63) мЗв) і вони не впливали на прогноз перебігу та варіанти ГЛ. 52 дитини проживали на помірно і забруднених територіях (30 були жителями міст, 22 – сіл). 22 хворих мешкали на дуже та надзвичайно забруднених територіях (4 були жителями міст, 18 – сіл). З 74 хворих на ГЛЛ та ГМЛ померло 24 дитини (32,4 %). Найменше число дітей, які померли, були хворими на «загальний тип» В-ГЛЛ (18,7 %), найбільше – діти з про-В-ГЛЛ (8 з 10) та Т-ГЛЛ (3 з 4). Серед 52 хворих, жителів помірно та забруднених регіонів, померло 13 пацієнтів (доля – 25 %), тоді як з 22 хворих, які жили на дуже та надзвичайно забруднених територіях, померло 11 дітей (доля – 50 %) (rs = 0,39; p < 0,05). Серед 10 хворих на ГМЛ померло 4 дитини. Частіше помирали діти, які були жителями сіл. Причому, рівень СФ був достовірно вищий у дітей старших за 6 років, жителів сіл – (406,8 ± 40,6) нг/мл, порівняно з хворими молодшого віку – (211,2 ±32,1) нг/мл і жителів міст: до 6 років – (297,4±52,3) нг/мл; старші за 6 років – (275,6 ± 29,8) нг/мл.
Висновки. Отримані дані свідчать про негативний вплив чинників довкілля, в тому числі й заліза, і можуть бути підґрунтям для розуміння механізмів потенцюючого впливу металів та їх сполук на розвиток злоякісних захворювань системи крові у дітей.
Ключові слова: діти, гостра лейкемія, прогноз, сироватковий феритин, фактори довкілля, аварія на Чорнобильській АЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 254–262. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-254-262.

повний текст