ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук, В. П. Ландін

Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, вул. Метрологічна, 12, м. Київ, 03143, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОГНОЗ ВНУТРІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС (МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Мета: оцінка впливу лісової екосистеми на формування річних ефективних доз внутрішнього опромінення (¹³⁷Cs) населення Українського Полісся у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС та прогнозне моделювання доз внутрішнього опромінення мешканців регіону.
Матеріали і методи. Дозиметричний контроль населення (дорослі та діти шкільного віку, в середньому по 80 осіб у групі у населеному пункті) Київської обл. проводили впродовж 2003–2011 рр. з використанням спектрометра «Скрінер-3M» відповідно до «Методичних рекомендацій з дозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії». Гамма-спектрометричний аналіз проб проводили спектрометричним методом (ДСТУ 3743-98) на приладі СЕГ-005, детектор БДЕГ-63. Статистична обробка даних була проведена за допомогою Microsoft Excel 2016 та OriginPro 9. Комп’ютерну реалізацію моделі виконували у математичному пакеті MAPLE 10.
Результати. Річні ефективні дози внутрішнього опромінення мешканців населених пунктів Українського Полісся визначаються рівнем забруднення певних екосистем, насамперед так званих «критичних». Для досліджуваного регіону це, перш за все, лісові екосистеми та природні кормові угіддя, які здатні формувати значні дозові навантаження на населення внаслідок споживання молока і продуктів харчування лісового походження: грибів, лісових ягід, дичини тощо. Апроксимація експериментальних даних за порами року підтвердила гіпотезу стосовно експоненційного розподілу для весни та логнормального для осені. Експоненційний розподіл властивий статистичним сукупностям, чинники формування яких є незмінними або малозмінними. Тобто, навесні жоден дозоформуючий чинник, наприклад, продукт харчування, не є визначальним.
Висновки. Ймовірність отримання населенням річних ефективних доз внутрішнього опромінення в осінній період порівняно з весняним значно зростає внаслідок вживання продукції з лісових екосистем, а саме: грибів, ягід, м’яса диких тварин тощо.
Ключові слова: лісова екосистема, ефективна доза внутрішнього опромінення, математична модель, ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 216–228. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-216-228.

повний текст