|
А. Є. Присяжнюк1, Н. К. Троцюк1, Н. А. Гудзенко1, В. В. Чумак1, О. В. Баханова1,
М. М. Фузік1,
Ю. М. Бєляєв1, З. П. Федоренко2, Є. Л. Горох2, А. Ю. Романенко1,
Д. А. Базика1, О. М. Хухрянська1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Мельникова, 53, 04050, м.Київ, Україна
2Національний інститут раку, 33/34, вул. Ломоносова, 03022, м.Київ, Україна
РАДІАЦІЙНІ РИЗИКИ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В
УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧАЕС З УРАХУВАННЯМ
АЛЬТЕРНАТИВНИХ ОЦІНОК ДОЗ ЗОВНІШНЬОГО
ОПРОМІНЕННЯ
Мета: оцінити радіаційні ризики раку щитоподібної залози (ЩЗ) впродовж періоду 1986–2012 рр. (за більш ніж
25 років після аварії на Чорнобильській АЕС): надлишковий абсолютний (EAR), надлишковий відносний (ERR)
та атрибутивний (AR) ризики в українській когорті 150813 ліквідаторів чоловічої статі з України.
Матеріали та методи. Досліджувана когорта чисельністю 150 813 осіб громадян України, чоловічої статі, які в
період 1986–1990 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС, «ліквідаторів»), сформована на базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). Ідентифікація випадків захворювання на рак ЩЗ (216 випадків) здійснювалась шляхом
зіставлення (лінкіджу) баз даних ДРУ та Національного канцер-реєстру України. На основі порівняння показників захворюваності на рак ЩЗ в досліджуваній когорті з національними показниками частоти цієї патології
було розраховано стандартизовані рівні захворюваності. Показники надлишкового абсолютного ризику на 104
людино-років-Грей (EAR/104 PY-Gy), надлишкового відносного ризику на 1 Грей опромінення (ERR/Gy) та атрибутивної частки ризику на 1 Грей опромінення (AR/ Gy) були визначені з урахуванням ймовірної дози опромінення на ЩЗ. За основу взяті офіційні оцінки доз зовнішнього опромінення УЛНА на ЧАЕС, опубліковані в
доповіді UNSCEAR 2008, та результати реконструкції дози на червоний кістковий мозок для когортної вибірки
методом RADRUE. Для розрахунку радіаційних ризиків ці значення доз зведені до ймовірної дози зовнішнього
опромінення ЩЗ.
Результати. Представлені результати довгострокового етапу дослідження (1986–2012 рр.) частоти та
радіаційних ризиків раку ЩЗ в досліджуваній когорті (150 813) ліквідаторів чоловічої статі. В когорті за
досліджуваний період 1986–2012 рр. було ідентифіковано 216 випадків раку ЩЗ із загальним показником захворюваності – SIR 3,35 (95 % довірчий інтервал (CI): 2,51–3,80). Упродовж усіх років спостереження у
досліджуваній когорті мали місце суттєво підвищені показники захворюваності в порівнянні з національними.
Дослідження внеску зовнішнього опромінення показали підвищені показники ризику раку ЩЗ в цій численній
групі населення для обох дозових оцінок – EAR/104 PY-Gy 1,86 (95 % CI 0,47–3,24) та 2,07 (95 % CI 0,53–3,62),
(ERR/Gy) 2,38 (95 % CI 0,60–4,15) та 2,66 (95 % CI 0,68–4,64); та (AR/ Gy) 70,4 % та 72,7 %.
Висновки. Результати досліджень свідчать про зростання частоти раку ЩЗ серед учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильскій АЕС з України у зв’язку з отриманою дозою опромінення. Ці висновки узгоджуються з
висновками, отриманими для об’єднаної когорти ліквідаторів з Білорусі, Російської Федерації та країн Балтії.
Ключові слова: рак ЩЗ, ліквідатори, Чорнобильська аварія, дози опромінення, радіаційні ризики.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 22. C. 200–215. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-200-215.
 повний текст
|
