ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

О. М. Іванова¹, Л. М. Ковган², С. В. Масюк¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
²Науково-дослідний інститут радіаційного захисту Академії технологічних наук України, вул. Мельникова, 53, а/с 52, м. Київ, 04050, Україна

МЕТОДИКА РЕКОНСТРУКЦІЇ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ ОСІБ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Мета дослідження. Розробка методики реконструкції індивідуалізованих доз опромінення населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях.
Матеріали та методи дослідження. Методика базується на даних радіоекологічного (ґрунт, продукти харчування) та дозиметричного (ЛВЛ-вимірювання) моніторингів, що проводились в Україні у 1986–2013 рр., результати яких зберігаються у базах даних Центрального еколого-дозиметричного реєстру лабораторії радіологічного захисту ННЦРМ. Представлено чотири рівні індивідуалізації доз опромінення. Кожен наступний рівень базується на попередньому і враховує додаткові параметри, завдяки чому модель наступного рівня охоплює більшу кількість ситуацій опромінення та надає точніші оцінки. При використанні методики слід вибирати модель того рівня, який найкращим чином дозволяє розв'язати поставлені перед дослідником завдання. Для населення радіоактивно забруднених територій розглядаються два основних шляхи опромінення: (а) зовнішнє гаммаопромінення від радіонуклідів у ґрунті та (б) внутрішнє опромінення від споживання радіоактивно забруднених продуктів харчування. Доза обчислюється від усіх основних радіонуклідів радіоактивного аварійного викиду, а у випадку внутрішнього опромінення після 1986 року - лише від радіоізотопів цезію (134Cs та 137Cs).
Результати. Індивідуалізовані дози розраховано для різних вікових груп населення, яке мешкає у 10 районах найбільш постраждалих внаслідок чорнобильської аварії областей України: Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської. Наводяться оцінки доз, зважених на чисельність населення у населених пунктах (НП) окремих районів. Серед них: доза за 1986 р.; дози, накопичені за перші 15 післяаварійних років (1986–2000 рр.) та за 32-річний період (1986–2017 рр.) після аварії.
Висновки. Середньорайонна доза, реконструйована для дорослих жителів найбільш радіоактивно забрудненого Народицького району Житомирської області у 1986 р. склала 18 мЗв, а накопичена за весь післяаварійниї період – 51 мЗв. Найменші дози серед зазначених 10 районів отримали особи, що мешкають на території Козелецького та Ріпкинського районів Чернігівської області. Середня доза для них у 1986 р. становила 1,3 та 1,7 мЗв, а накопичена за 32 роки – 6,1 та 6,2 мЗв відповідно.
Ключові слова: еколого-дозиметрична модель, індивідуалізовані дози опромінення, реконструкція доз опромінення, доза зовнішнього опромінення, доза внутрішнього опромінення, Чорнобильська катастрофа.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 164–187. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-164-187.

повний текст