ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. О. Бузунов, К. Є. Прикащикова, Ж. С. Ярошенко, Г. В. Костюк, І. Г. Губіна

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ У МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ХРОНІЧНОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ В МАЛИХ ДОЗАХ

Мета: визначення післяаварійних рівнів захворюваності на хвороби системи кровообігу у мешканців радіоактивно забруднених територій віком до 60 років на дату аварії на ЧАЕС, аналіз впливу хронічного іонізуючого опромінення в малих дозах.
Матеріали і методи досліджень. Проведено епідеміологічне дослідження та аналіз захворюваності на хвороби системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій (РЗТ). Когорту досліджуваних склали мешканці РЗТ у віці до 60 років (98 902 особи) на дату аварії на ЧАЕС. Дані щорічних диспансеризацій постраждалих за 1988–2016 рр. отримані з Державного реєстру України (ДРУ). Виявлення можливої залежності розвитку хвороб системи кровообігу від впливу іонізуючого опромінення проводилося в діапазоні індивідуальних сумарних ефективних доз від 13 до 40 мЗв і більше, накопичених за 26 років після аварії на ЧАЕС. Контрольну групу складали особи з дозою опромінення менше 13 мЗв. Статистичний аналіз даних виконаний з використанням програмних пакетів «Microsoft Office Excel – 2013».
Результати. За весь період дослідження вперше виявлено 20 552 випадки захворювань системи кровообігу (ID на 10³ люд.-років становить 15,66 ± 0,11), у тому числі у чоловіків – 7 211 випадків (12,32 ± 0,14), у жінок – 13 341 (18,35 ± 0,16). Визначено, що серед хвороб системи кровообігу у мешканців РЗТ найбільше випадків захворюваності на ішемічну хворобу серця, хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском та інші хвороби серця. Встановлено зв’язок розвитку окремих захворювань системи кровообігу з величинами накопичених за 1986–2012 рр. індивідуальних сумарних ефективних доз іонізуючого опромінення у чоловіків і жінок у діапазоні доз від 13 до 40 мЗв і більше.
Висновки. На основі когортних епідеміологічних досліджень вивчена динаміка рівнів захворюваності на хвороби системи кровообігу у мешканців РЗТ віком 0–60 років на дату аварії на ЧАЕС за період спостереження впродовж 1988–2016 рр. Завищені рівні серцево-судинних і цереброваскулярних хвороб встановлені в перші дванадцять післяаварійних років, особливо в перші шість років. Вищі показники захворюваності на хвороби системи кровообігу визначено у жінок, ніж у чоловіків. Розвиток окремих захворювань системи кровообігу як у чоловіків, так і у жінок у певний період пов’язаний з величиною накопиченої за довгостроковий період дози іонізуючого опромінення від радіонуклідів ¹³⁴Сs, ¹³⁷Сs.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, мешканці радіоактивно забруднених територій, хвороби системи кровообігу, ефекти малих доз, хронічне іонізуюче опромінення.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 107–119. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-107-119.

повний текст