|
В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
СОЦІАЛЬНО/ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ДОРОСЛОГО ЕВАКУЙОВАНОГО НАСЕЛЕННЯ. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕГАТИВНИХ ЗМІН
За післяаварійний період проведено багато наукових досліджень, які свідчать про те, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу у постраждалих. Дослідження охоплювали населення радіоактивно забруднених територій, відселених із зони жорсткого радіаційного контролю, учасників ліквідації наслідків аварії 1986–1987 рр. Природа стресу полігенна і включає фактори, безпосередньо пов’язані з Чорнобильською катастрофою, та фактори, які є наслідками соціальних, економічних обставин. Дане повідомлення присвячене результатам досліджень соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС.
Мета дослідження: вивчення та оцінка соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС у віці 18 років і старше, визначення потенціальних психосоціальних факторів ризику втрат здоров’я.
Матеріали і методи досліджень. На базі поліклініки радіаційного реєстру і відділення радіаційної психоневрології ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС у віці 1850 років. Чисельність вибірки – 258 осіб, в основному (98 %) жіночої статі. Дослідження проведено в період – жовтень 2013 – травень 2015 рр. Всі особи, включені до вибірки, перебувають на обліку в системі пожиттєвого медичного моніторингу – клінікоепідеміологічному реєстрі ННЦРМ з 1992 р. Застосовано метод інтерв’ювання за спеціально розробленою для даної мети «анкетою-опитувальником». Математична обробка результатів виконана з використанням програмного пакету Epi Info7.
Результати. За результатами дослідження встановлено: ядерна аварія на ЧАЕС для евакуйованого населення стала потужним психосоціальним стресом. Соціальнопсихологічний стан евакуйованих, що сформувався за післяаварійний період, з повною підставою можна визначити, як стан стійкого, хронічного соціальнопсихологічного стресу. Природа факторів, що обумовили розвиток стресу, полігенна. Визначено Блок факторів-стресорів, безпосередньо пов’язаних з аварією – «зміна радіаційноекологічної ситуації», «радіаційне опромінення», «евакуація», «корінна ломка динамічного стереотипу поведінки і життєдіяльності», і Блок факторів-стресорів, породжених тим фоном – психологічним, соціальним, економічним, культурним, на який наклалася ядерна катастрофа. Наслідки стресу проявилися у вигляді стійкого синдрому «тривоги» за особисте здоров’я і здоров’я членів родини, насамперед, дітей і стійкого стану «незадоволеності» повнотою і якістю життя.
Висновки. Ядерна аварії на ЧАЕС виявилась причиною розвитку у дорослого евакуйованого населення, зокрема жінок, потужного психосоціального стресу, який у віддаленому періоді трансформувався в стійку хронічну форму. Природа стресу полігенна і включає фактористресори, безпосередньо пов’язані з аварією, і фактори-стресори, які безпосередньо не пов’язані з наслідками аварії, а обумовлені рівнем соціального, економічного, медичного, інформаційного захисту постраждалих. Представлені в статті матеріали є доволі важливими для формування стратегії і заходів соціальнопсихологічного захисту населення на випадок ядерних аварій та інцидентів.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, евакуйоване населення, психосоціальний стрес, стресогени.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 79–96.
 повний текст
|
