|
К. Логановський, K. Куц
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
ВИКЛИКАНА БІОЕЛЕКТРИЧНА АКТИВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ
Стаття присвячена огляду сучасних психофізіологічних доказів на підтримку гіпотези щодо дисфункції кортикальнолімбічної системи за рахунок порушення гіпокампального нейрогенезу як церебрального базису міжпівкульної асиметрії головного мозку і нейрокогнітивного дефіциту після опромінення. Підкреслюється важливість використання досліджень викликаних потенціалів і полів як неінвазивної методики, що має високу чутливість та інформативність.
Особлива увага приділяється дисфункції церебральних сенсорних систем як характерному ефекту іонізуючо го випромінювання. Зміни функціонування центральних відділів сенсорних аналізаторів різної модальності та порушення інтегративних інформаційних процесів головного мозку під впливом малих доз іонізуючої радіації можуть виявитися критичними при визначенні радіаційних ризиків космічних польотів. Обговорюються можливі перспективи довготривалих польотів людини у космос, зокрема на Марс, з урахуванням виявлених ефектів. Потенційні ризики для ЦНС під час космічної подорожі включають порушення когнітивних функцій, зокрема зниження об’єму короткотривалої пам’яті, погіршення моторних функцій, зміни поведінки, що можуть вплинути
на працездатність і здоров’я людини. Віддаленими ризиками для ЦНС вважаються такі можливі психоневрологічні розлади, як прискорене старіння мозку, хвороба Альцгеймера та інші типи деменцій. Обговорюється новий дозозалежний радіоцеребральний ефект при застосуванні методики слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300 з можливим дозовим порогом 0,05 Гр у вигляді порушення процесів обробки інформації у зоні Верніке. Для виявлення нейрофізіологічних біологічних маркерів іонізуючого випромінювання необхідні подальші міжнародні дослідження з адекватним дозиметричним супроводом.
Ключові слова: нейрокогнітивний дефіцит, ЦНС, іонізуюче випромінювання,прискорене старіння, когнітивні викликані потенціали, Марс.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 38–68.
 повний текст
|
