|
В. В. Талько1, К. М. Логановський1, І. П. Дрозд2. Є. В. Тукаленко1,3, Т. К. Логановська1,
С. Ю. Нечаєв1, С. В. Масюк1, Є. М. Прохорова1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
2Інститут ядерних досліджень НАН України, просп. Науки, 47, м. Київ, 03680, Україна
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, 01601, Україна
ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОГО ОПРОМІНЕННЯ 131І НА ГОЛОВНИЙ МОЗОК: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ КЛІНІЧНИХ НЕЙРОРАДІОЕМБРІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ
Головний мозок людини у пренатальний період є найбільш радіовразливою структурою. На відміну від атомних бомбардувань і радіологічних медичних процедур, які призводять до переважно зовнішнього опромінення, при аваріях на атомних реакторах відбувається значний викид радіоактивного 131І, який зумовлює значне внутрішнє опромінення. Це може призводити до особливих радіонейроембріологічних ефектів.
Мета роботи: створити експериментальну модель ефектів пренатального опромінення 131І головного мозку людини і визначити експериментальні та клінічні нейрорадіоембріологічні ефекти.
Об'єкт дослідження: нейрорадіоембріологічні ефекти в організмі пренатально опромінених 131І щурів Вістар. Стан нервової системи та психіки 104 опромінених внутрішньоутробно внаслідок аварії на ЧАЕС і 78 неекспонованих in utero осіб.
Методи: експериментальні – поведінкові (спонтанна локомоторна та дослідницька активність; клінічні – нейропсихіатричні, нейро- і психометричні, нейропсихологічні, нейрофізіологічні, дозиметричні, статистичні.
Результати. Створено модель внутрішньоутробного опромінення щурів Вістар 131І шляхом одноразового перорального введення в середині гестаційного періоду радіонукліду активністю 27,5 кБк (доза на щитоподібну залозу плоду (0,72 ± 0,14) Гр), яка екстраполює радіонейроембріологічні ефекти у щурів на внутрішньоутробно опромінених осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлені в експерименті на щурах віком 10 міс. зміни у поведінкових реакціях, зниження вироблення умовно-рефлекторних реакцій, що свідчить про погіршення когнітивних властивостей мозку опромінених тварин. У внутрішньоутробно опромінених осіб зберігається характерний когнітивний дефіцит, який полягає у дисгармонії інтелектуального розвитку за рахунок відносного зниження вербального інтелекту у порівнянні з відносним зростанням невербального інтелекту, що може свідчити про дисфункцію кортико-лімбічної системи, особливо, гіпокампу домінантної гемісфери. Зниження спектральної потужності тета-діапазону (4–7 Гц) біоелектричної активності головного мозку у лівій лобно-скроневій ділянці у внутрішньоутробно опромінених осіб свідчить про гіпокампальну дисфункцію, переважно у домінантній гемісфері. Біологічним базисом цього ефекту може бути порушення гіпокампального нейрогенезу внаслідок пренатального опромінення радіоактивним йодом. Інноваційні підходи до соціальної адаптації, психопрофілактики та психореабілітації полягають у принципі максимально ефективного використання і розвитку саме тих психологічних та когнітивних властивостей постраждалих, які в них найбільш розвинуті.
Ключові слова: 131І, пренатальне опромінення головного мозку, нейрорадіоембріологічні ефекти, Чорнобильська катастрофа, гіпокампальний нейрогенез, кортико-лімбічна система, соціальна адаптація, інноваційні підходи.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 238–269.
 повний текст
|
