|
О. О. Талан1, О. В. Шеметун1, О. М. Демченко1, М. С. Папуга2, М. А. Пілінська1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Державна установа «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України», вул. Вишгородська, 67, м. Київ, 04114, Україна
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТА СПЕКТРУ АБЕРАЦІЙ ХРОМОСОМ В ОПРОМІНЕНИХ IN VITRO ЛІМФОЦИТАХ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ ТА ДОВГОЖИТЕЛІВ м. КИЄВА
Мета. Встановити і порівняти частоту аберацій хромосом при дії рентгенівського випромінювання in vitro в дозі 0,25 Гр на лімфоцити периферичної крові осіб літнього віку та довгожителів.
Матеріали і методи. Матеріалом цитогенетичного дослідження слугували лімфоцити периферичної крові 11 осіб літнього віку і 10 довгожителів, що були опромінені in vitro в дозі 0,25 Гр та культивувались за загальноприйнятим напiвмiкрометодом. Препарати метафазних хромосом фарбували з використанням GTG-забарвлення та аналізували пiд мiкроскопами зi збiльшенням x 1000.
Результати. Середньогрупові частоти аберацій хромосом при опроміненні крові in vitro перевищували такі без опромінення (р < 0,001) і становили 11,60 ± 0,95 та 6,82 ± 0,63 на 100 клітин у осіб літнього віку і довгожителів, відповідно. Радіаційно-індуковане зростання частоти пошкоджень хромосом відбувалось за рахунок аберацій хромосомного типу, що є маркерами дії іонізуючого випромінювання. У осіб літнього віку зареєстровано підвищену частоту аберацій хроматидного типу, що вважається ознакою хромосомної нестабільності.
Висновки. Oтримані результати свідчать про підвищену чутливість лімфоцитів крові людини у літньому віці до опромінення в малій дозі та дозволяють припустити перевагу осіб з генетично детермінованою хромосомною стабільністю у досягненні довголіття.
Ключові слова: лімфоцити периферичної крові людини, особи літнього віку, довгожителі, GTG-забарвлення метафазних хромосом, частота аберацій хромосом, рентгенівське опромінення in vitro.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 231–237.
 повний текст
|
