|
В.А. Прилипко1, Ю. Ю. Озерова1, О. В. Коцюбинський2, М. М. Морозова1, О. О. Петриченко1, І. В. Бондаренко1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
2Державний заклад «Спеціалізована медико!санітарна частина № 3 Міністерства охорони здоров’я України», м. Вараш, Рівненської обл., 34400, Україна
СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНІСТЬ ТА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
Мета: вивчення стану задоволеності населення зони спостереження АЕС окремими складовими якості життя: соціальна захищеність, медичне забезпечення, соціально-економічна компенсація ризику.
Матеріали і методи. Проведено соціологічне дослідження з вивчення громадської думки щодо складових якості життя населення зони спостереження (ЗС) АЕС. Розроблена анкета, що мала самостійні блоки питань. При опитуванні населення був застосований безповторний імовірнісний відбір. Вибіркову сукупність розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС АЕС. Похибка вибірки не перевищує 7,0 %. Проведена порівняльна оцінка відповідей різних груп працездатного населення з питань соціальної безпеки, медичного забезпечення, соціально-економічної компенсації ризику та аналіз статистичних даних щодо ресурсного потенціалу медичного закладу міста-супутника АЕС за 2011–2015 роки.
Результати. Стан безпеки та захищеності оцінюється на рівні нижче за середній. Документи, що регламентують безпеку життя населення в ЗС АЕС, не надають їм впевненості у своїй захищеності. Оцінка ймовірності техногенних аварій вища у міського населення та залежить від рівня освіти. Стан державної охорони здоров`я за досліджуваними параметрами оцінений на низькому та середньому рівні. Серед видів медичної допомоги вимагають поліпшення: забезпечення необхідними медичними препаратами; профілактичні огляди, диспансеризація; робота швидкої медичної допомоги; медико-психологічна допомога. Ресурсний потенціал спеціалізованої медико-санітарної частини міста супутника АЕС за останні 5 років суттєвоне змінився.
Висновки. Низька оцінка населенням ЗС ефективності роботи закладів охорони здоров`я визначається комплексом чинників, частина яких лежить у площині соціально-економічних проблем держави. Пріоритет вибору прямих субвенцій у населення ЗС залежить від місця проживання та професії. В Україні положення щодо соціальної безпеки, захищеності та медичного забезпечення населення зон спостереження АЕС, не співвідносяться з Європейськими стандартами і вимагають доопрацювання.
Ключові слова: зона спостереження АЕС, соціальна безпека, медичне забезпечення, соціально-економічна компенсація ризику.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 147–161.
 повний текст
|
