|
О. М. Іванова1, С. В. Масюк1, З. Н. Бойко1, М. І. Чепурний1, В. Б. Герасименко1, Г. В. Федосенко1, В.В. Василенко1, Л. О. Литвинець1, В. О. Пікта1, Л. М. Ковган2, Н. С. Жадан2, С. О. Терещенко3, І. Г. Кравченко3, Г. І. Кортушин3, О. Д. Марценюк3, О. Г. Кукуш4
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
2Науково-дослідний інститут радіаційного захисту Академії технологічних наук України, вул. Мельникова, 53, а/с 52, м. Київ, 04050, Україна
3Державна установа «Український центр інформаційних технологій та Національного Реєстру» Міністерства охорони здоров’я України, вул. Крамського, 21a, м. Київ, 03115, Україна
4Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, м. Київ, 01033, Україна
РЕКОНСТРУКЦІЯ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИХ ДОЗ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ УКРАЇНИ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В КОРОСТЕНСЬКОМУ РАЙОНІ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Мета дослідження. Розробка еколого-дозиметричної моделі реконструкції індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів Державного реєстру України (ДРУ) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають на радіоактивно забрудненій території Коростенського району Житомирської області, та розрахунок доз опромінення для цих осіб.
Матеріали та методи дослідження. У роботі представлено еколого-дозиметричну модель, розроблену з метою індивідуалізації доз опромінення жителів Коростенського району Житомирської області, що зареєстровані у ДРУ. Модель базується на результатах радіоекологічного та дозиметричного моніторингів, які мали місце у 1986–2013 рр. на території північних областей України. Річна доза за кожний післяаварійний рік складається з двох компонентів: річної ефективної дози зовнішнього гамма-опромінення (за рахунок радіоактивних випадінь на ґрунті) і внутрішнього опромінення всього тіла (за рахунок споживання забруднених радіоактивними ізотопами продуктів харчування). Для 1986 року доза внутрішнього опромінення вираховується від усіх основних радіонуклідів радіоактивного аварійноговикиду, а після 1987 р. – лише від радіоізотопів цезію (134Cs та 137Cs). При параметризації моделі враховується попередній досвід з розробки комплексу еколого-дозиметричних моделей для оцінки референтних доз опромінення населення України.
Результати та висновки. Індивідуалізовані дози зовнішнього і внутрішнього опромінення (річні та накопичені) оцінені для населення різних вікових груп, яке проживає у населених пунктах (НП) Коростенського району (всього близько 100 НП). Окремо представлено дози для сільських НП району і для м. Коростень за кожний рік післяаварійного періоду 1986–2016 рр. Наведені оцінки доз, накопичених за перші 15 післяаварійних років, за період 2000–2016 рр. та за 30-річний період після аварії. Середня доза, накопичена за 30 років після аварії на ЧАЕС жителями сільських НП Коростенського району, оцінена на рівні 19,8 мЗв, а для мешканців м. Коростень – 20,9 мЗв. При умові постійного проживання у районі жителі ~ 66 % НП Коростенського району отримали накопичені за 30 років після аварії дози у інтервалі 5–20 мЗв. Для жителів ~ 25 % НП накопичена доза лежить у інтервалі 20–50 мЗв, а для 7 % НП – перевищує 50 мЗв.
Ключові слова: медико-дозиметричний реєстр, еколого-дозиметрична модель, індивідуалізовані дози опромінення, реконструкція доз опромінення, доза зовнішнього опромінення, доза внутрішнього опромінення, Чорнобильська катастрофа.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 126–146.
 повний текст
|
