Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

К. М. Логановський✉, К. В. Куц

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна

КОГНІТИВНІ ВИКЛИКАНІ ПОТЕНЦІАЛИ P300 ПІСЛЯ ОПРОМІНЕННЯ

Метою дослідження було оцінити особливості інформаційних процесів головного мозку і когнітивного функ- ціонування у віддалений період після опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС за допомогою когнітивних викли- каних потенціалів P300.
Матеріали і методи. До дослідження включено 128 осіб: 112 учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986–1987 років чоловічої статі з наявністю записів про радіаційні дози в Клініко-епідеміологічному реєстрі Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії ме- дичних наук України» (основна група) та 16 неекспонованих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб (група порівняння). На момент обстеження середній вік УЛНА (M ± SD) складав (57,3 ± 5,9) року, діапазон 44–65 років, а неекспонованих – (57,3 ± 6,5) року, діапазон 44–65 років. Дози опромінення знаходилися у діапазоні 0,0002– 1,23 Гр при середній арифметичній дозі (M ± SD) (0,2 ± 0,2) Гр та середній геометричній дозі 0,1 Гр.
Результати. Виявлено радіоцеребральний ефект у проекції заднього відділу лівої верхньої скроневої звивини (зона Верніке) пропорційно до радіаційної дози з можливим порогом 0,05 Гр загального опромінення: зі зрос- танням дози опромінення зменшується амплітуда та зростає латентний період (ЛП) когнітивного компоненту P300, особливо, при дозах > 0,3–0,5 Гр. При дозах > 0,5 Гр виявлено функціональний зв'язок збільшення ЛП Р300 у проекції зони Верніке (r = 0,9; p = 0,027) з радіаційною дозою.
Висновки. Виявлені нейрофізіологічні особливості цілком узгоджуються з гіпотезами щодо радіочутливості центральної нервової системи людини та прискореного старіння мозку під впливом малих доз іонізуючої раді- ації, а також ставлять під сумнів доцільність довготривалих польотів людини у космос (зокрема, на Марс) до мо- менту розробки адекватного радіаційно-гігієнічного нормування для космічних екіпажів та розробки засобів протирадіаційного захисту космічних польотів. Необхідний подальший динамічний клінічний та нейрофізіоло- гічний моніторинг осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Для виявлення нейрофізіологічних біологічних маркерів іонізуючого випромінювання потрібні подальші міжнародні дослідження з адекватним дозиметричним супроводом.
Ключові слова: потенціал, що пов'язаний з подією, когнітивні викликані потенціали, P300, odd-ball парадигма, головний мозок, нейрокогнітивний дефіцит, психофізіологія, Чорнобильська катастрофа, малі дози іонізуючої радіації.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2016. Вип. 21. C. 264–290.

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини