|
К. М. Логановський✉, М. В. Гресько
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
ПАТОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ТА АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ
Метою дослідження було визначення патологічних змін особистості в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛ- НА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) і в учасників антитерористичної операції (АТО) на Сході України та оцінка особливостей сприйняття радіаційної загрози.
Дизайн, об’єкт та методи дослідження. Проведена поперечна і ретроспективна оцінка УЛНА на ЧАЕС (n = 185), евакуйованих осіб з Чорнобильської зони відчуження (n = 112) із рандомізованої вибірки осіб, які знаходять- ся на обліку в Клініко-епідеміологічному реєстрі (КЕР) Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України [ННЦРМ] та учасників АТО (n = 62), які про- ходили лікування і реабілітацію у відділенні радіаційної психоневрології клініки ННЦРМ. Використовувались клінічні нейропсихіатричні і психометричні методи: опитувальник загального здоров’я (General Health Questionnaire, GHQ-28), особистісний опитувальник Г. Айзенка (Eysenck Personality Inventory EPI), методика діагностики характерологічних особливостей Г. Шмишека – К. Леонгарда, та модифікований соціально-психо- логічний опитувальник (Joint Study Project 1993) – «анкета небезпек».
Результати. Виявлено зниження екстраверсії, гіпертимності та демонстративності в УЛНА на ЧАЕС та евакуйо- ваних, а також збільшення емотивності, педантичності, тривожності, циклотимності, збудливості та дистимності. В учасників АТО знизилась екстраверсія та гіпертимність, зросли застрягання, педантичність, циклотимність, збудливість та дистимність. При аналізі результатів соціально-психологічного опитувальника («анкети небез- пек») було виявлено, що актуальний на даний момент фактор «національні конфлікти» займає серед УЛНА 22- ге рангове місце, серед евакуйованих – 18-те, в той час як серед учасників АТО – 11-те, однак сприйняття ризи- ку отримати хворобу пов’язану з наявністю в оточуючому середовищі радіоактивних речовин учасники АТО пос- тавили на 6-те місце, УЛНА – на 8-ме, евакуйовані – на 7-ме. Гіпертрофоване сприйняття радіаційної загрози в УЛНА та евакуйованих корелює з підвищенням занепокоєння з приводу атомної промисловості (р < 0,001); сту- пенем психологічного стресу від Чорнобильської катастрофи (р < 0,001), ступенем психологічного стресу від евакуації (р < 0,01), із занепокоєнням щодо впливу радіації на здоров’я (р < 0,001), негативними соціальними та економічними змінами в зв’язку з Чорнобильською катастрофою (р < 0,001). Учасники АТО не довіряють ком- петенції осіб, які відповідають за події на Сході України (46,3 %), при цьому доволі сильно занепокоєні май- бутнім (48,8 %) та недоброзичливим ставленням до себе (25,0 %).
Висновки: В усіх групах досліджуваних спостерігаються ознаки загострення характерологічних рис та збіль- шення кількості акцентуацій особистості. В учасників АТО відбувається формування фрустраційного пато- логічного розвитку особистості, яке об’єднує соціально-стресові, посттравматичні стресові та психосоматичні розлади. Гіпертрофоване сприйняття радіаційного ризику притаманне всім групам обстежених.
Ключові слова: антитерористична операція, акцентуації характеру, сприйняття радіаційної загрози, фруст- рація, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2016. Вип. 21. C. 247–263.
 повний текст
|
