ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ОПРОМІНЕННЯ
В. О. Сушко, Л. І. Швайко, К. Д. Базика, А. С. Ряжська
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
Актуальність. За результатами клінічних і епідеміологічних досліджень у учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому періоді виявлено зростання захворюваності на хронічне обструктивне захворювання легенів з істотними особливостями патоморфозу, що призводить до труднощів у лікуванні. Мета дослідження визначити ефективність довготривалого прийому (6 місяців) комбінації амброксолу (30 мг х 3 р/д) та ессенціале (600 мг х 2 р/д) на фоні базисної терапії в учасників ЛНА на ЧАЕС, які хворіють на ХОЗЛ середнього та тяжкого ступеня. Матеріали та методи дослідження: Досліджено 60 хворих на ХОЗЛ до початку лікування, та через 1 рік від початку, яких було рандомізовано у дві групи: першій групі хворих (32 особи) додатково було призначено довготривалий прийом (6 місяців) комбінації амброксолу (30 мг тричі на день) та ессенціале (600 мг двічі на день), у другій групі (28 осіб) пацієнти отримували лише базисну терапію. Поглинута доза опромінення складала 25–500 мЗв. Вивчались клінічні та функціональні показники, кількість загострень. Результати та висновки: В учасників ЛНА на ЧАЕС ефективність базисної терапії ХОЗЛ була низькою, достовірного покращення показників спірографії не відмічено. Додаткове призначення до базисної терапії ХОЗЛ комбінації амброксолу (30 мг х 3 р/д) з ессенціале (600 мг х 3 р/д) впродовж 6 місяців в учасників ЛНА на ЧАЕС дозволило зменшити частоту загострень у 46,9 % пацієнтів без суттєвого покращення показників вентиляційної функції легень.
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, лікування ХОЗЛ, вентиляційна функція легень, іонізуюча радіація, аварія на Чорнобильській АЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 457–466.
 повний текст
|
