ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ РІВНОВАГИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
О. В. Носач, Л. М. Овсяннікова, А. А. Чумак, С. М. Альохіна, Е. О. Саркісова, О. В. Гасанова, О. Я. Плескач, Г. А. Незговорова, A. В. Зелінська, О. М. Кадюк
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
Мета роботи – визначити особливості змін прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.
Методи. Для діагностики окислювального стресу використовували показники, що характеризують процеси окислювальної модифікації макромолекул за вмістом у крові сполук з подвійними ізольованими зв'язками (СІПЗ), дієнових кон'югатів (ДК), оксодієнових кон’югатів (ОДК), вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що реагують з тіобарбітуровою кислотою, продуктів окислювальної модифікації білків (ОМБ) у сироватці крові за рівнем 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру, визначали активність супероксиддисмутази і каталази еритроцитів та вміст церулоплазміну в плазмі крові. Розраховували фактор антиоксидантного стану.
Результати. За відсутності відмінностей між показниками співвідношення між первинними та проміжними продуктами ПОЛ, виявлено підвищення відносного вмісту ДК і ОДК у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), які зазнали радіаційного впливу, порівняно з хворими без НАЖХП і хворих на НАСГ, які не мали в анамнезі радіаційного впливу. Це може бути проявом як незначної активації процесів ПОЛ, так і порушення перетворень продуктів ліпопероксидації на різних етапах. У опромінених хворих на стеатогепатоз (СГ) на відміну від хворих на СГ, які не зазнали радіаційного впливу, порушувалась пропорційність між вмістом продуктів ПОЛ ізопропанольної фази ліпідних екстрактів крові, а коефіцієнти кореляції Спірмена між СІПЗ і ДК, а також ДК і ОДК не перевищували меж середніх значень. В групі хворих на СГ, які зазнали радіаційного впливу, рівень СІПЗ був дещо вищим порівняно з хворими на НАСГ. Незалежно від того, чи був радіаційний вплив у анамнезі, рівень продуктів ОМБ у хворих на НАСГ був вищий порівняно з хворими на СГ, але ці відмінності сягали достовірних значень лише у підгрупі неопромінених хворих на НАСГ стосовно 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального характеру. Середні значення показника активності каталази у групах хворих на НАСГ також перевищували відповідні значення груп хворих СГ. Середні значення фактора антиоксидантного стану у хворих як на СГ, так і на НАСГ, які зазнали радіаційного впливу, були нижчими, ніж у відповідних підгрупах неопромінених хворих на 29 та 21 %, відповідно.
Висновок. Наявність дисметаболічних порушень може сприяти розвитку ендогенної інтоксикації і поглибленню патологічних змін у печінці хворих на НАЖХП від СГ до НАСГ.
Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, прооксидантно-антиоксидантна рівновага, наслідки аварії на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 420–431.
 повний текст
|
